Справа №752/26720/21
Провадження № 33/824/2228/2022 Суддя І інстанції - Бойко О.В.
Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
12 вересня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федорова Д.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2022, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцяти тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постановою суду встановлено, що водій ОСОБА_1 29.09.2021 року о 22 год. 03 хв., керував автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту Лобановський, 130, в стані наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Огляд на стан сп'яніння проводився в КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком лікаря №005652 від 30.09.2021 року. У діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.9 а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, адвокат Федоров Д.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що в силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи та працівниками поліції під час складення та оформлення матеріалів, а також беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає, що постанова суду є не законною та не обґрунтованою. Просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2022 та закрити провадження у зв'язку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 , при спілкуванні із працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога. Будучи тверезим, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в закладі охорони здоров'я. Після проходження огляду в КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп'яніння, лікар-нарколог повідомив, що ОСОБА_1 може бути вільним, при цьому з результатами огляду його не ознайомив та відповідно не видав йому копію висновку.
Апелянт вказує, що результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , згідно Висновку №005652 від 02.10.2021 року, вважаються недійсними в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції, оскільки з акту огляду та висновку лікаря-нарколога, вбачається, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено 30.09.2022 року у той же час, п. 1 Висновку свідчить про те, що він був складений 02.10.2021 року, тобто через 3 дні після проведення огляду.
Крім того, апелянт зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ні ч. 1 ст. 130 КУпАП, ні жодною іншою нормою чинного законодавства не передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом саме з ознаками сп'яніння, а зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №333202 як раз і вбачається, що 29.09.2021 о 22 год. 03 хв. в м. Києві по проспекту Лобановського, 13, водій керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння. У зв'язку з чим, 19.01.2022 суддею Голосіївського районного суду м. Києва справу було направлено до УПП в м. Києві ДПП для належного оформлення. Але після надходження справи з дооформлення допущенні порушення вимог ст. 256 КУпАП працівниками поліції не були усунуті, але не зважаючи на це суд першої інстанції виніс постанову, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим фактам, що протокол про адміністративне правопорушення в силу допущених порушень під час його складення, не може бути визнаним належним та допустимим доказом, оскільки на момент складання протоколу, огляду проведено не було, а висновок взагалі складено через три дні, а відомості, які зазначені в протоколі про його наявність - недостовірні.
Крім того, апелянт зазначає, що лабораторне тестування було здійснено з допомогою ІХА, але згідно відповіді №1244 від 25.11.2021 року, наданої на адвокатський запит вбачається, що «Лабораторні дослідження біологічного середовища (сеча) на визнання наркотичного засобу або лікарської речовини (морфін, марихуана, кокаїн, амфтамін, метамфетамін, мета дон, барбітурати бензодіазепін) проводяться у клініко-діагностичній лабораторії КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» методом імунохроматичного аналізу із застосуванням медичних виробів «Швидкі тести Boson Biotech діагностики in vitro…». Цей тест надає лише попередній аналітичний результат, а відповідно до інструкції швидких тестів Boson Biotech, результати досліджень методом ІХА не можуть бути заключними і повинні бути підтверджені іншими альтернативними методами, проте, таких дій під час огляду ОСОБА_1 не проводилося, а тому, зазначений висновок є очевидно недопустимим доказом.
Також апелянт посилається на істотні порушення працівниками поліції під час виконання своїх службових обов'язків вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та інструкції від 18.12.2018 №1026, оскільки неодноразово примусово вимикали відеореєстратори.
Крім того, апелянт вказує, що в порушення вимог п. 1 розділу ХІІІ Інструкції 1395 та вимог ст. 266 КУпАП, працівники патрульної поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не затримали транспортний засіб, таким чином данні обставини переконливо свідчать про відсутність реальних підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння та ставить під сумнів законність вимоги працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Федорова Д.С. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, заслухавши пояснення лікаря ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
За змістом п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9. а) ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані наркотичного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №333202 від 29.09.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 29.09.2021 о 22 год. 03 хв., керував автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту Лобановський, 130, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Огляд на стан сп'яніння проводився в КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком лікаря №005652 від 30.09.2021 року. У діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.9 а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №005652 від 30.09.2021 та висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 02.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 під час огляду 30.09.2021 перебував у стані наркотичного (стимулятори-амфетамін) спяніння, відеозаписом нагрудної камери працівника поліції.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність письмових доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , які полягають у керуванні автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, є порушенням п. 2.9. а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Окрім того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відповідає ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки диспозиції даної статті не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками сп'яніння, як про це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, до того ж, на момент складання протоколу, огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проведений не був, а медичний висновок був складений через три дні, а тому даний протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом, то такі доводи захисника є неспроможними.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №333202 від 29.09.2021 щодо ОСОБА_1 в ньому викладено суть правопорушення та зафіксованоознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 , є вказівка на порушення ОСОБА_1 п. 2.5 а) ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала, а саме інспектором 1 роти 2 батальйону УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Шаяхметова В. та безпосередньо ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень на цей протокол та дії працівників поліції, в своїх поясненнях по суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вказав, що зобов'язується протягом доби не сідати. Отже, протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №333202 від 29.09.2021 щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а зазначення в протоколі того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, які були у нього виявлені у результаті огляду проведеного працівником поліції і стали підставою, для складання протоколу та направлення його до закладу охорони здоров'я не можуть свідчити про неналежність та недопустимим такого протоколу.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, під час огляду у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Слідуючи до закладу охорони здоров'я працівниками поліції (файл 20210930085404007925) розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені ними ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 та оформлено направлення на проведення відповідного огляду. В закладі охорони здоров'я, за добровільної згоди ОСОБА_1 , лікарем-наркологом проведено його огляд, за результатами якого ОСОБА_1 було повідомлено про перебування його в стані сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів (файл 20210930085404007928). Для уточнення конкретної речовини, що давала такий стан, у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища (моча), та повідомлено, що копію висновку щодо результатів огляду, він зможе отримати 02.10.2021.
Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи лікаря -нарколога зазначений відеозапис не містить, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є безпідставними.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції в якості свідка була допитана ОСОБА_2 - лікар-нарколог, яка здійснювала огляд ОСОБА_1 , та яка показала, що огляд особи з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння здійснювався за обов'язкової згоди такої особи, при цьому ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що надав письмову згоду на проведення огляду, після чого, його і було оглянуто лікарем-наркологом. Як зазначила лікар, при встановленні стану сп'яніння основним і вирішальним є виявлені при огляді у обстежуваної особи клінічні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, які відповідають клінічним ознакам, зазначеним у розділах F10.0, F11.0 - F18.0, F19.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду ( МКХ -10) та у пунктах 3,4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Лікар пояснила, що при огляді у ОСОБА_1 були виявлені клінічні ознаки сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів, зокрема, поведінка була напружена, балакуча, метушлива, настрій нестійкий, неуважний схильний до аргументації, підозрілий, шкіра та слизові блідого кольору, пульс 91 уд/хв., що відповідало тахікардії., артеріальний тиск 178/88 мм.рт.ст., що вказувало на гіпертензію, зіниці розширені, реакція на світло млява, ністагмам при погляді в бік горизонтальний, міміка жвава, поза Ромберга нестійка, з хитанням, пальце-носова проба з корекцією, тремтіння повік, що було зафіксовано у пунктах 10-14 Акта. Всі ці ознаки були зафіксовані у пунктах 10-14 Акта № 005652. На підставі виявлених при огляді ознак сп'яніння, які відповідають клінічним ознакам, зазначеним у МКХ -10 та у пункті 4 розділу 1 Інструкції, лікар встановила ОСОБА_1 діагноз: "Стан сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів", про що відразу ж повідомила ОСОБА_1 та в п. 20 Акту зазначила висновок за результатами огляду "Стан сп'яніння внаслідок стимуляторів".
При цьому, лікар пояснила, що у відповідності до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції саме для уточнення наявних речовин, що здатні спричинити такий стан у ОСОБА_1 було відібрано зразок біологічного середовища (сечі), у дві ємності. Вміст однієї ємності було передано до лабораторії, а інший на зберігання протягом 90 діб, що також підтвердив і ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Також, ОСОБА_1 ( всупереч доводів апеляційної скарги) підтвердив і те, що такий огляд лікарем дійсно здійснювався, йому міряли пульс, тиск, ставили в позу Ромберга та лікар дійсно повідомляла про виявлення у нього стану сп'яніння та роз'яснювала, що копію висновку з результатами огляду він зможе забрати після проведення лабораторного дослідження 02.10.20201.
На вказане лікар-нарколог ОСОБА_2 пояснила, що оскільки огляд було здійснено та відібрано зразок біологічного середовища вночі, то відповідно до лабораторії його забрали та відвезли вранці, коли закінчувалась її добова зміна чергування, а тому результат дослідження передали їй на наступному чергуванні 02.10.2021. Лабораторне дослідження зразку біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 проведене імунохроматографічним методом, виявило у сечі амфетамін. Тому, 02.10.2021 нею був заповнений висновок щодо результатів медичного огляду та відповідно до п. 15 розділу III Інструкції за результатами огляду та тесту зроблений заключний діагноз, який внесено до акту огляду, зокрема, п.п. 21 -25 Акту.
Крім того, лікар-нарколог роз'яснила, що оскільки за результатами огляду нею ОСОБА_1 були виявлені клінічні ознаки сп'яніння, внаслідок вживання стимуляторів, які відповідають клінічним ознакам, зазначеним у главі V Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду ( МКХ -10) , то нею відразу був встановлений діагноз «стан сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів», в подальшому лабораторне дослідження лише підтвердило цей висновок та уточнило наявність в біологічному середовищі (сечі) існування речовини впливу (амфітаміну), а тому підтвердження такого діагнозу не потребувало будь - яких інших досліджень, адже, такий діагнох встановлений згідно з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, підстав ставити під сумнів порядок огляду ОСОБА_1 , правильність встановленого лікарем-наркологом діагнозу, зробленого за результатами такого огляду, який зафіксовано в акті від 30.09.2021, та заключного діагнозу, зробленого за результатами огляду та лабораторного дослідження зразку біологічного середовища (сечі), який фактично підтвердив висновок лікаря-нарколога, про перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів - (амфетаміну), не має. В зв'язку з цим, доводи захисника про необхідність проведення інших альтернативних методів дослідження є необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що працівниками поліції всупереч ч. 2 ст. 266 КУпАП та інструкції від 18.12.2018 №1026 примусово вимикалась нагрудна відеокамера, оскільки долучений до протоколу відеозапис має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 його спілкування з працівниками поліції, повідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція пройти огляд у лікаря нарколога, слідування до медичного закладу, здійснення такого огляду, тобто всі події, що стосуються безпосередньо складу ст. 130 КУпАП в тому числі і відібрання зразків біологічного середовища ОСОБА_1 (сечі) здійснювалось та зафіксовані на фрагментах відео без розриву у часі.
Доводи захисника про те, що в порушення вимог п. 1 розділу ХІІІ Інструкції 1395 та вимог ст. 266 КУпАП, працівники патрульної поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не затримали транспортний засіб, що вказує на відсутність реальних підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння та ставить під сумнів законність вимоги працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, про що ОСОБА_1 власноручно вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до ст. 265-2 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засібу разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч.1, 2, 3, 4, 6, 7 ст. 121, ч.3, 5, 6, 7 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, 132-1, 206-1 цього Кодексу. До того ж, зазначені обставини не самі по собі, ні в їх сукупності не спростовують самого факту знаходження водія в стані наркотичного сп'яніння, що доведено матеріалами даної справи.
Крім того, необґрунтованими на думку суду є і доводи сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, тобто до проведення огляду ОСОБА_1 та відповідно до отримання висновку про стан сп'яніння. Так, з дослідженого відеозапису (файл 20210930085404007925) вбачається, що після зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , ними в ході бесіди з останнім були виявлені ознаки сп'яніння та запропоновано пройти огляд у лікаря нарколога, на що останній погодився. Відповідно до п.п.8,9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я. При цьому виписується направлення (Додаток 1 до цієї Інструкції), в якому серед інших даних, вказується серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення. Саме з дотриманням вказаних норм закону, працівником поліції, під час слідування до закладу охорони здоров'я, було лише розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому були зазначені виключно ознаки сп'яніння, котрі були виявлені у ОСОБА_1 , та складено направлення на огляд водія, куди вписано серію та номер протоколу, що чітко підтверджується відеозаписом.
Протокол про адміністративне правопорушення є формою службового документу уповноваженого органу, у якому відображаються необхідні відомості у випадку виявлення адміністративного правопорушення. Сам по собі факт складання протоколу не є доказом вини особи. Протокол оцінюється сукупно з іншими зібраними доказами.
Зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення спочатку факту керування ОСОБА_1 транспортними засобом з явними ознаками сп'яніння ( та їх зазначення), а згодом проходження ним огляду та встановлення порушення останнім п. 2.9.А ПДР України ніяким чином не свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, адже, в ньому зазначені всі відомості, передбачені п. 1 вказаної норми закону, в тому числі і суть правопорушення. Більш того, викладені у змісті протоколу відомості знайшли своє підтвердження іншими матеріалами справи.
При цьому, факт складання одного з додатків до протоколу, а саме, висновку щодо результатів медичного огляду 02.10. 2021 р. ніяким чином не спростовує той факт, що діагноз ОСОБА_1 : "Стан сп'яніння внаслідок стимуляторів", викладений в п. 20 Акту був встановлений під час огляду ОСОБА_1 , тобто до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Невручення висновку ОСОБА_1 не може ототожнюватися з процедурою проведення медичного огляду, та ніяким чином не свідчить про порушення процедури огляду особи. Більш того, даними відеозапису та показаннями лікаря підтверджується той факт, що ОСОБА_1 було запропоновано прийти до лікарні для отримання копії висновку 02.10.2021, однак, даних про те, що ОСОБА_1 це намагався зробити, матеріали справи не містять.
Відтак, неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Федорова Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2022, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал