Справа № 761/6364/22
Провадження № 33/824/2464/2022
Головуючий в суді першої інстанції: Кваша А.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
05 вересня 2022 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Харченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю захисника Харченка С.В.
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 04 січня 2022 року о 01 год. 15 хв., по вул. Хрещатик, 4, у м. Києві, керувала транспортним засобом «Chevrolet», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Харченко С.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк пропущено із поважних причин.
Зазначає, що копію постанови захисник отримав 27 липня 2022 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин.
В доводах апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема, пояснення свідків, відеозапис.
Крім того апелянт вважає, що зазначене у протоколі обвинувачення є незрозумілим.
Захисник звертає увагу апеляційного суду також на те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки він складений нерозбірливо, містить незрозумілі скорочення, а також працівниками поліції не було роз'яснено прав та обов'язків ОСОБА_1 .
Також вважає, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки він не містить чіткого звуку та на ньому не зафіксовано суті правопорушення.
Поряд з цим, апелянт зазначає, що працівниками поліції у встановленому законом порядку не було направлено ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи направлення на такий огляд.
Крім того, захисник вказує на те, що поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 в чому саме вона обвинувачується, наслідки відмови від проходження огляду, а також не надали можливості скористатись юридичною допомогою.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування транспортним засобом, що у сукупності з іншими доводами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, копію постанови захисник Харченко С.В. отримав 27 липня 2022 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Харченка С.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Оскаржуючи судове рішення, захисник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Для перевірки наведених обставин судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції із якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі «Chevrolet» на водійському місці, поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що під час керування нею транспортним засобом, остання не реагувала на червоно-сині проблискові маячки поліцейського автомобіля, також при зміні напрямку руху не були увімкнені показчики повороту, після чого поліцейський повідомляє водію, що вбачає у неї ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень щодо того, що вона не керувала транспортним засобом не висловила.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5214555 від 09 січня 2022 року, де зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відомості про оскарження та скасування вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.
Таким чином не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом.
Щодо доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому наявні незрозумілі для захисника скорочення, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки скороченню «ТЗ» відповідає словосполучення «транспортний засіб», що є очевидним.
Оскаржуючи постанову суду захисник також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, оскільки зазначена у ньому суть правопорушення є незрозумілою, то апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, про що вказано в протоколі, і є тією суттю правопорушення, яке інкримінується останній.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 309153 від 09 січня 2022 року вбачається, що він складений у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства.
Крім того ОСОБА_1 була ознайомлена із змістом такого протоколу, про що свідчить її підпис у відповідній графі, при цьому будь-яких зауважень щодо його змісту ОСОБА_1 у протоколі не зазначено.
Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено прав та обов'язків, оскільки у протоколі міститься підпис правопорушниці про те, що їй роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Оскаржуючи постанову суду, захисник також вважає, що наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є неналежним доказом, оскільки на ньому не зафіксовано суті правопорушення та звук є нечітким.
В той же час, із дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що на ньому міститься звук в достатній якості, щоб чути про що спілкуються зафіксовані на ньому особи. Також на відеозаписі в повному обсязі зафіксована подія правопорушення, а саме, як на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовилась, крім того повідомила працівникам поліції що вживала алкоголь, а саме вино.
Щодо відсутності у матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, то як вбачається із відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, ОСОБА_1 відмовилась від проходження будь якого огляду, а отже підстави для видачі направлення для огляду у медичному закладі були відсутні.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим та викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
В той же час, в резолютивній частині постанови суд зазначає про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не складався, а тому таке рішення підлягає виключенню з резолютивної частини постанови суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Харченка С.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови рішення про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р. Трясун