Справа № 344/3708/22
Провадження № 22-ц/4808/951/22
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Томин
22 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
за участю секретаря Шандалович В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Бабій О.М. 30 червня 2022 року в м. Івано-Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, у якому просив визнати виконавчий напис, вчинений 22 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, зареєстрований за №35998, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за виконавчим написом стягнено заборгованість, за кредитним договором, який він не укладав. Грошових коштів ні від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні від його правонаступників не отримував. Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що його вчинено на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим, та щодо кредиту, який позивач не отримував. Вказує, що заборгованість не є безспірною. Він не отримував ні повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про прострочення зобов'язання, ні документів про зміну кредитора. Просив позов задовольнити, а також стягнути понесені судові витрати у справі.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду 30 червня 2022 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівно, №35998 про стягнення із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів за Кредитним договором 246106354 від 27 вересня 2020 року в розмірі 38971,98 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13660 гривень; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками - 25311,98 гривень та 1200 гривень витрат за вчинення виконавчого напису, загальна сума стягнення складає 40171,98 гривень. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 гривень, судовий збір за подання заяви про забезпечення в розмірі 496,20 гривень та 3500 гривень витрат на професійну правову допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині вирішення питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає рішення суду в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять клопотання відповідача про таке зменшення, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 137 ЦПК України унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи цього питання.
Вважає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. При цьому факт належного надання адвокатом послуг професійної правничої допомоги апелянту-позивачу підтверджується наявними матеріалами справи. Клопотання з долученими додатками, які підтверджують надання та розмір правової допомоги було направлено і на адресу відповідача по справі.
Із зазначених підстав просить рішення суду в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове. Стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта - адвокат Васютин Я.В. вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині вирішення питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України законність ухваленого в іншій частині судового рішення колегією суддів не перевіряється.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в березні 2022 року подав до Івано-Франківського міського суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, в тому числі щодо витрат на правничу допомогу адвоката. Вказав, що докази про фактичний розмір таких витрат будуть надані ним суду після винесення рішення у справі згідно ст. 141 ЦПК України (а.с. 4).
Також матеріали справи містять копії ордера адвоката Васютина Я.В. на представлення інтересів ОСОБА_1 в Івано-Франківському міському суді в цій справі на підставі Договору про надання правової допомоги №08/2022 від 17.02.2022 року, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю даного адвоката (а.с. 19, 20).
16.06.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васютин Я.В. подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема матеріалів, які підтверджують надання ним правової допомоги ОСОБА_1 в даній справі та направлення таких документів на поштову адресу відповідача - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Так, ним долучено копії Договору про надання професійної правової допомоги №08/2022 від 17.02.2022 року, Рахунку №01/08/2022 від 15.06.2022 року, Акту №01/08/2022 від 15.06.2022 року, Квитанції до прибуткового касового ордера №01/08/22 від 15.06.2022 року (а.с. 52-57).
Пунктом 4 Договору про надання професійної правової допомоги №08/2022 від 17.02.2022 року передбачено, що за надання послуг адвокатом клієнт оплачує гонорар в розмірі 6000,00 грн., який складається з суми вартості послуг, умови та тарифи яких узгоджуються сторонами.
Згідно копій Рахунку та Акту №01/08/2022 від 15.06.2022 року адвокат надавав клієнту таку правову допомогу: збір, вивчення та аналіз матеріалів, наданих клієнтом - 2 год., вартість однієї години - 500,00 грн., загальна сума - 1000,00 грн.; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у приватного виконавця клієнтом - 2 год., вартість однієї години - 500,00 грн., загальна сума - 1000,00 грн.; складання та надсилання до суду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви клієнтом - 3 год., вартість однієї години - 500,00 грн., загальна сума - 1500,00 грн.; складання позовної заяви клієнтом - 4 год., вартість однієї години - 500,00 грн., загальна сума - 2000,00 грн.; складання та подання до суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника - 1 год., вартість однієї години - 500,00 грн., загальна сума - 500,00 грн. Всього вартість послуг адвоката - 6000,00 грн.
Відповідно до копії Квитанції до прибуткового касового ордера №01/08/22 від 15.06.2022 року ОСОБА_1 оплатив рахунок №01/08/2022 від 15.06.2022 року на суму 6000,00 грн.
Стягуючи з відповідача в користь позивача 3500,00 грн. витрат понесених за надання професійної правничої допомоги та відмовляючи в їх стягненні на суму 2500,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що розмір таких витрат входить до предмета доказування у справі. А незважаючи на детальне структурування послуг, у наданому суду акті приймання-передачі, послуги ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у приватного виконавця та подання до суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника зводяться до послуги збору, вивчення та аналізу матеріалів та складання позовної заяви та направлення її до суду. А тому вказані витрати не підлягають до стягнення Також суд вважав значно завищеною вартість послуги з складання та надсилання до суду заяви про забезпечення позову в заявленому розмірі 1500 гривень. Зазначив, що судом проведено заочний розгляд справи, відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, позивач не змінював правову позицію та не подавав жодних інших заяв по суті спору окрім позовної, а тому заявлений розмір витрат на правовому допомогу є необґрунтованим. Доведеними вважав попередньо визначені позивачем витрати в розмірі 3500,00 грн.
Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком з огляду на наступне.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 серпня 2022 року у справі №487/4983/20 (провадження №61-2707св22), процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах №922/3436/20, №910/7586/19 та №910/16803/19.
Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Таким чином суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У справі, що переглядається, позов задоволено судом повністю. Однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем подавалося клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у місцевому суді.
При цьому відповідачу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відомо про розгляд даної справи в суді та клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., про що свідчать наявні в справі повідомлення про вручення поштових відправлень суду (а.с. 35, 59) та довідка АТ «Укрпошта» про доставлення направлених представником відповідача документів про понесені витрати на правову допомогу (а.с. 57).
Таким чином, зменшуючи суму судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, з 6000,00 грн. до 3500,00 грн. за власною ініціативою, без наявності клопотання іншої сторони про таке зменшення, суд першої інстанції наведених вище норм процесуального права та правових висновків Верховного Суду не врахував.
За таких обставин оскаржуване рішення підлягає зміні в частині визначення суми судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 , з 3500,00 грн. до 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2022 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, змінити, збільшити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції з 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. до 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 23 вересня 2022 року.