Провадження № 11-сс/803/1417/22 Справа № 183/2549/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
20 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача Мазниці А.А.
суддів Кононенко О.М., Мудрецького Р.В.
за участю:
секретаря судового засідання Чугай Н.О.
прокурора Гайдамаки В.В.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Коваль О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Коваль О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Миколаєві, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року задоволено клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 02 листопада 2022 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, та встановлені під час досудового слідства ризики не зменшились. Встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник Коваль О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що заявлені ризики не доведені та є надуманими, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів незаконного впливу на учасників кримінального провадження та здійснення спроб переховування. Зазначає, що судом не враховані дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, є військослужбовцем військової служби, через що застосування найбільш суворого запобіжного заходу суперечить практиці ЕСПЛ.
Вказує, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного та його службову характеристику, згідно з якою ОСОБА_1 за час проходження військової служби на посаді головного сержанта виявив відмінні професійні якості, приймав участь в антитерористичній операції, набув статус учасника бойових дій з 2018 року. За зразково проведену операцію, знищення ворожої техніки та живої сили сержанта ОСОБА_1 Указом президента України №205 від 02 квітня 2022 року нагороджено орденом “За міжність 111 ступеню”.
Зазначає про те, що судом не прийнято до уваги колективне звернення колег по службі, які разом з ОСОБА_1 проходили службу в органах внутрішніх справ з 2001 по 2017 роки.
Вказує про те, що ОСОБА_1 виконував наказ та діяв в умовах воєнного часу, у зв'язку з чим в діях останнього відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення. Вважає, що судом залишено поза увагою дані службових характеристик військових ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які характеризуються негативно та притягувались до дисциплінарної відповідальності за перебування у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого та захисника, які апеляційну скаргу підтримали, на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду і відсутність підстав для застосування до обвинуваченого менш обтяжливого запобіжного заходу; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою цих вимог закону дотримався.
Як вбачається з наданих матеріалів, та пояснень учасників апеляційного розгляду, 25 серпня 2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні на 5 місяців, до 03 листопада 2022 року. На даний час досудове розслідування триває по справі призначено ряд експертиз, втім допитані не всі свідки по справі.
Перевіривши представлені матеріали, колегія суддів дійшла висновку про доведеність викладених в клопотанні обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що вони є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід саме у виді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки даний факт підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах провадження та проаналізовані судом першої інстанції.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: витягом з ЄРДР від 31 травня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01 червня 2022 року, який вказав, що військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 головним сержантом ОСОБА_1 , із закріпленої за ним зброї здійснено постріли в солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в результаті отриманих вогнепальних поранень померли на місці; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 01 червня 2022 року, під час якого виявлено та вилучено знаряддя злочину - автомат Ак-74 (АКМС) № НОМЕР_2 ; протоколами огляду трупів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; протоколом огляду відеозапису від 02 червня 2022 року; які в своїй сукупності вказують на вірогідну причетність ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушення.
Також приймається до уваги, що стороною захисту не заперечується, що ОСОБА_1 шляхом застосування вогнепальної зброї умисно позбавив життя двох інших військовослужбовців, хоча і висловлюється інша позиція щодо мотивів та підстав, з яких ці дії були вчинені.
Доводи захисника щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 та відсутності в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення колегія суддів не приймає до уваги як передчасні, оскільки заявлена стороною обвинувачення кваліфікація його дій не є очевидно безпідставною, а дослідження доводів сторони захисту у цій частині буде предметом судового розгляду обвинувачення по суті.
Крім того необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для продовження запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.
Також є правильним висновок слідчого судді щодо наявності відносно ОСОБА_1 ризику з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Також є обгрунтованими висновки суду щодо наявності ризику впливу ОСОБА_1 на свідків з огляду на те, що вони є його співслужбовцями і, згідно матеріалів провадження та пояснень прокурора у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не всі вони на даний час допитані.
Доводи сторони захисту про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, зареєстрований та проживає в Миколаївській області, зареєстрованого місця проживання у м. Дніпро не має.
На думку колегії суддів, враховуючи тяжкість та характер скоєного злочину, застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії розгляду, а позитивні характеристики ОСОБА_1 та колективне звернення його колег по службі заслуговують на увагу, втім не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_1 під вартою, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді, вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Продовжений запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондує характеру суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу, що не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року).
Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника Коваль О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новомосковського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ____________________
А.А. Мазниця О.М. Кононенко Р.В. Мудрецький