Провадження № 33/803/1139/22 Справа № 415/5459/21 Суддя у 1-й інстанції - Грибанов Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
23 вересня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні спільне клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Морозова Вадима Юрійовича на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 06 вересня 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 15 липня 2021 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, правопорушник ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ГАЗ-66», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що належить, згідно протоколу, - ВЧ НОМЕР_2 , по АДРЕСА_2, у порушення вимог п.п.12.1, 13.3 ПДР України, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху і під час здійснення зустрічного роз'їзду, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «RENAULT DUSTER», державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », що належить, згідно протоколу, - ОСОБА_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_4 , що рухався у зустрічному напрямку, та отримання зазначеними автівками механічних пошкоджень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 та його захисник посилаються на поважність причин пропуску такого строку, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено у їх відсутність без належного повідомлення про дату, час та місце такого розгляду. При цьому вказують, що копію оскарженої постанови ОСОБА_1 було виявлено лише 15.10.2021 року, після чого 18.10.2021 року останній звернувся з апеляційною скаргою. Однак у зв'язку з наявністю технічніх збоїв ця апеляційна скарга не надійшла до суду, внаслідок чого повторно 26 листопада 2021 року вони звернулись з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та його захисник просять постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з її незаконністю та необгрунтованістю та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилаються на те, що розгляд справи було проведено у відсутність ОСОБА_1 без його належного повідомлення, що обмежило право останнього на захист та на реалізацію своїх процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Крім того вказують, що зазначена в постанові суду ділянка дороги не містить дорожньої розмітки, що унеможливлює встановити факт перетинання ним своєї смуги для руху та виїзду на зустрічну смугу. Також вказують, що працівниками поліції не було долучено до матеріалів справи відеозапис, який би підтверджував, що ОСОБА_2 перетинав смугу зустрічного руху, а матеріали справи не містять відповідного висновку судової авто-технічної експертизи.
Посилаються й на те, що обраний суддею вид та розмір адміністративного стягнення не узгоджуються з положеннями КУпАП та не відповідають принципу індивідуалізації покарання та судом безпідставно застосовано до ОСОБА_1 саме суворе стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Також вказують, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долученого повного фрагменту відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та довідки про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Позиції учасників апеляційного процесу.
Захисник Морозов В.Ю. направив до суду заяву про уточнення апеляційних вимог у якій просив постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 штраф. В обґрунтування цих вимог посилається на те, що ОСОБА_2 свою провину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнає у повному обсязі, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій та проходить військову службу в ЗСУ за контрактом, приймає безпосередню участь у відсічі збройної агресії російської федерації в зоні проведення активних бойових дій.
Інші учасники апеляційного перегляду до зали суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило у зв'язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у їх відсутність.
Мотиви апеляційного суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд доходить висновку, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без належного її повідомлення про такий розгляд, а тому такий строк підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Викладений в постанові суду висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними у справі та, з огляду на уточнення апеляційних вимог захисника, в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Так, судом першої інстанції при обранні виду та розміру адміністративного стягнення враховано, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, частково визнав свою провину, є військовослужбовцем та має постійне мешкання. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, наслідки від його вчинення, поведінку самого ОСОБА_1 який до суду першої інстанції не з'явився, відсутність обставин які пом'якшують та обтяжують відповідальність що, на думку суду, свідчить про те, що останній належних висновків не зробив, а тому йому необхідно призначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Апеляційний суд вважає, що при визначенні виду і розміру стягнення, суд не врахував у повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Судом першої інстанції, на переконання апеляційного суду, було призначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Тобто, у даному випадку, врахувавши обставини даної конкретної справи та з урахуванням відсутності відомостей щодо вчинення інших адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , його часткове визнання провини, судом було обрано найсуворіший вид адміністративного стягнення, який передбачений санкцією статті.
Так, санкція статті 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Тобто, у даному випадку, судом не розглянуто можливості в застосуванні альтернативного адміністративного стягнення, належним чином не наведено мотивів для обрання найсуворішого адміністративного стягнення та не зазначено з яких міркувань суд виходив при обранні розміру саме такого стягнення, у зв'язку з чим постанова суду в цій часті має бути змінена.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 визнав свою провину у скоєнні даного адміністративного правопорушення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем ЗСУ та приймає участь у відсічі збройної агресії рф проти України в районі проведення активних бойових дій.
Відповідно до ст. 33 КУпАП обставинами, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 апеляційний суд визнає повне визнання провини. Обставин, що обтяжують його відповідальність, відповідно до ст. 34 КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає можливим змінити накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_1 та захисника Морозова Вадима Юрійовича задовольнити та поновити їм строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Морозова Вадима Юрійовича задовольнити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 06 вересня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Піскун