Провадження № 11-сс/803/1453/22 Справа № 185/7124/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
20 вересня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача Піскун О.П.
суддів Джерелейко О.Є., Онушко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Пульної Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника Михайлюка Богдана Леонідовича на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041370000772 стосовно підозрюваного
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз: 08.06.2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання, з застосуванням ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
в режимі відеоконференції:
прокурора Кобранчук С.В.
захисника Михайлюка Б.Л. підозрюваного ОСОБА_1
Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 року клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Логвиненко Н.В. задоволено та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 02 листопада 2022 року з визначенням застави у розмірі 20 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 гривень.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім цього, вважав встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків того, що ОСОБА_1 , побоюючись відповідальності за інкриміновані йому тяжкі кримінальні правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування слідчого судді або суду, чим першкоджатиме кримінальному провадженню, а також, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 є раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення або вчинити новий злочин, що обумовлює необхідність застосування до нього саме такого, виключного запобіжного заходу.
Визначаючи саме такий розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та фактичні обставини даного кримінального провадження та, з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначив заставу у мінімальному розмірі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Михайлюк Б.Л. просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник вказує, що ризики, встановлені слідчим суддею не підтверджується жодними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а суворість такого запобіжного заходу обумовлена виключно тяжкістю інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
Крім того вважає, що слідчий суддя належним чином не врахував, що ОСОБА_1 постійно проживає в м. Павлоград разом з матір'ю, за місцем мешкання характеризується посередньо, що вказує на наявність у нього стійких соціальних зв'язків та можливість забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом застосування альтернативних запобіжних заходів.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, зазначених в скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, ухвалу суду вважав законною та обґрунтованою у зв'язку з чим просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними з огляду на таке.
Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Висновки слідчого судді, що існують достатньо відомостей та обставин, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та не оскаржуються в апеляційній скарзі захисником.
Твердження захисника про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 інкримінуються вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому він розуміє тяжкість та строк покарання, яке йому може бути призначено в разі визнання винуватим, а також вагомість доказів обвинувачення проти нього, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних, умисних, корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі і, звільнившись у листопаді 2021 року з місць позбавлення волі, знову підозрюється у вчиненні декількох умисних тяжких злочинів проти власності, що, за відсутності інформації про офіційне працевлаштування, у своїй сукупності вказує на його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Належну оцінку слідчим суддею отримали й відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше судимий, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, тобто не має стабільного та легального джерела доходу, що в сукупності з встановленими слідчим суддею ризиками свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного окрім як шляхом застосування до нього такого виключного запобіжного заходу.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки наявність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв'язків не підтверджена матеріалами кримінального провадження та такі обставини не можуть бути самодостатньою підставою для застосування до ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів.
Інших доводів апеляційна скарга захисника не містить.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Михайлюка Богдана Леонідовича залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
О. П. Піскун О.Є. Джерелейко Н.М. Онушко