Провадження № 11-сс/803/1367/22 Справа № 215/2754/22 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М.О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
19 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Слоквенка Г.П.
суддів Коваленко Н.В., Крот С.І.
за участю:
секретаря судового засідання Зелицької Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою адвоката Губара А.Л. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12021041760000549 від 19.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України,
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12021041760000549 від 19.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України, було відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що постанова про закриття вищевказаного кримінального провадження є обґрунтованою та скасуванню не підлягає, оскільки під час проведення досудового розслідування та враховуючи висновок експерта за № 3139 від 30.12.2021 про причину смерті ОСОБА_2 , не було встановлено вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а отже не було встановлено події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тому підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження від 31.12.2021 - відсутні.
Що стосується кваліфікації дій медичних працівників за ст.140 КК України, слідчий суддя зазначив, що відомості за вказаною статтею до ЄРДР не внесені, потерпіла в судовому засіданні вказує, що до ВП №5 із відповідною заявою не зверталася, досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.140 ч.1 КК України не проводилось, слідчим не збиралися докази в межах ст. 140 КК України, тому наразі слідчий суддя позбавлений можливості оцінити повноту та об'єктивність дослідження слідчим всіх зібраних доказів за ст. 140 КК України.
В апеляційній скарзі адвокат Губар А.Л. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року та постановити нову ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Вербицького СЛ. від 31 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12021041760000549 від 19.12.2021 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у зв'язку з неправильною правовою кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення слідчим помилково не було визначено перелік обставин, які підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041760000549 від 19.12.2021 року, які пов'язані з неналежним виконанням лікуючим лікарем своїх посадових обов'язків, яке спричинило смерть пацієнта. Натомість, в матеріалах кримінального провадження міститься лише висновок експерта № 3139 від 19.12.2021 року, проведений лікарем відділення експертизи трупів Криворізького районного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР, на вирішення якого було поставлено питання, які не пов'язані з предметом доказування у кримінальному провадженні, зокрема, не досліджувались дії лікуючого лікаря, правильність постановки ним діагнозу та застосованого лікування відповідно до симптомів та стану пацієнта.
Зазначає, що потерпіла ОСОБА_1 не могла повідомити про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, або про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 140 КК України, адже вона звернулась до правоохоронного органу із заявою про смерть свого сина у лікувальному закладі внаслідок неналежного виконання лікарями своїх посадових обов'язків, що на думку потерпілої становить подію, яка носить суспільно небезпечний характер, відповідальність за вчинення якої має бути у кримінальній площині, а ознаки складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 115 КК України, були визначені посадовою особою правоохоронного органу шляхом попередньої кваліфікації під час внесення відомостей до ЄРДР.
На думку апелянта, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що він не повинен перевіряти попередню кваліфікацію повідомлених потерпілою особою відомостей, за наслідками якої оцінити, чи було слідчим і прокурором проведено правильно досудове розслідування та визначені слідчі дії, які пов'язані з предметом доказування, тобто обставини, які мають істотне значення для встановлення вини лікарів. Більш того, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя навіть не наводить змісту відомостей, які були повідомлені потерпілою особою для внесення до ЄРДР, що, як вважає адвокат, свідчить про необґрунтованість висновків слідчого судді.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчими, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Отже, в контексті міжнародного права, зокрема, рішень ЄСПЛ, постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Між тим, з матеріалів кримінального провадження убачається, що слідчим при закритті кримінального провадження обставини кримінального провадження були досліджені не належним чином замість всебічного, повного та неупередженого дослідження, як того вимагають норми чинного законодавства, що залишилося поза увагою слідчого судді, який визнав постанову слідчого законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим залишив без задоволення скаргу на це процесуальне рішення.
Апеляційним переглядом встановлено, що 9 грудня 2021 року було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 12021041760000549 за фактом смерті ОСОБА_2 , 2007 року народження, за правовою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до висновку експерта №3139 від 30.12.2021 року смерть ОСОБА_2 настала від важкої прогресуючої м'язової дистрофії, що ускладнилася поліорганною недостатністю, що підтверджується результатами розтину трупа, даними медичної документації та додатковими методами дослідження: згинальні контрактури, різко виражені дистрофічні зміни м'язової тканини. Вогнища серозно-гнійної бронхопневмонії. Периваскулярний ліпоматоз. Поширені ділянки фрагментації кардіоміоцитів. Виражена паренхіматозна дистрофія міокарду з атрофією м'язових волокон. Розповсюджена зернисто-вакуольна дистрофія печінки. Глибоко виражена паренхіматозна дистрофія нирок з численними вогнищами некронефрозу.
Постановою слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Вербицького С.Л. від 31 грудня 2021 року кримінальне провадження №2021041760000549, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2021 року, за фактом смерті ОСОБА_2 , 2007 року народження, за правовою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України, закрите у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.
В обґрунтування даної постанови слідчий зазначив, що під час проведення досудового розслідування не було встановлено, що смерть неповнолітнього ОСОБА_3 настала від будь-яких протиправних дій, а тому не встановлено події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Втім, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегії суддів не зрозуміло, на підставі яких доказів слідчим прийняте процесуальне рішення про його закриття, оскільки ним не проведено всіх процесуальних дій для здійснення розслідування даної справи, не виконаний обсяг всіх необхідних слідчих дій з приводу отримання доказів щодо наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, не здійснено належної організації розслідування кримінального провадження задля забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження його обставин.
В матеріалах кримінального провадження міститься лише висновок експерта № 3139 від 19.12.2021 року, проведений лікарем відділення експертизи трупів Криворізького районного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР, на вирішення якого було поставлено питання, які не пов'язані з предметом доказування у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що слідчий передчасно дійшов висновку про закриття кримінального провадження, про що виніс відповідну постанову в порушення вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, при цьому у матеріалах провадження немає відомостей про обставини, які об'єктивно перешкодили йому належним чином виконати вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, проведення слідчих дій та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, що слідчий суддя необґрунтовано залишив поза увагою і за таких обставин оскаржувану ухвалу належить скасувати на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
При цьому, апеляційний суд, виходячи з приписів ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчій є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а суд апеляційної інстанції, як і слідчий суддя, у відповідності до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування та не може переймати на себе функції слідства. Однак, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені потерпілою обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення стосовно даного провадження, яке має бути належним чином вмотивованим, із всебічним, повним аналізом доводів, викладених заявницею.
З огляду на вказані вимоги кримінального процесуального закону, враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів, скасовуючи ухвалу слідчого судді, вважає за необхідне постановити нову, якою скаргу адвоката Губара А.Л. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 задовольнити, постанову слідчого про закриття кримінального провадження та ухвалу слідчого судді скасувати, а матеріали кримінального провадження - направити на досудове розслідування.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката Губара А.Л. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Вербицького С.Л. від 31 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12021041760000549 від 19.12.2021 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12021041760000549 від 19.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України, повернути до ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для організації подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
Г.П. Слоквенко Н.В. Коваленко С.І. Крот