14.09.2022
Справа № 720/1596/22
Провадження № 2-а/720/23/22
14 вересня 2022 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
за участю секретаря Лупу Д.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Новоселиця адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бевза Ярослава Юрійовича та Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бевза Я.Ю. та Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 08 серпня 2022 року відповідачем без правових на те підстав відносно нього була незаконно винесена постанова серії ЕАР № 5723640 від 08 серпня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він був безпідставно зупинений працівниками поліції без пояснення йому причини зупинки, у зв'язку із чим вимога останнього щодо пред'явлення документів була незаконною. З причин того, що відповідач ОСОБА_2 притягнув його до адміністративної відповідальності без правових на те підстав, просив скасувати дану постанову.
Справа підлягає розгляду згідно умов, визначених у ч. 1 ст. 263 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на законність винесеної відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувана постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є законною, оскільки підставою для її винесення слугувало те, що позивача було зупинено з підстав передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та абзацом 10 п.10 Постанови КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стан», відповідно до якої, уповноважена особа має право зупиняти транспорт засоби в тому числі у разі проїзду транспортних засобів через блокпости контрольні пункти в'їзду-виїзду. В подальшому у відповідності до вимог п. 2, 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський просив позивача пред'явити документи що посвідчують особу, та документи, що підтверджують відповідне право особи. Одночасно, було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який не пройшов обов'язків технічний контроль.
Після ознайомлення останнього із його правами та встановлення факту відмови останнього від пред'явлення документів, поліцейським Бевзом Я.Ю. було винесено постанову серії ЕАР № 5723640 від 08 серпня 2022 року за ч. 1 ст. 126 КпАП України та накладено стягнення на позивача в розмірі 425 гривень. Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови та видано її копію під підпис.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 серпня 2022 року інспектором управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бевзом Я.Ю. була винесена постанова серії ЕАР № 5723640 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 1 КУпАП, у зв'язку із тим, що останній керував автомобілем марки «MAN», номерний знак НОМЕР_1 на 291 км дороги Н-03 «Житомир - Чернівці», на вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.4а ПДР України.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи даний позов, суд виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.
Так, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов'язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленого на форменому одязі патрульного, позивач відмовився від надання працівнику поліції посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Слід наголосити, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та страхового полісу про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17, провадження № К/9901/17925/18.
Таким чином, доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме відсутності підстав для його зупинки у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та в подальшому вимоги працівника поліції в пред'явленні для перевірки документів, відповідно до ст. 32 вищевказаного закону, повністю спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача про те, що він мав право не пред'являти посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
З доданого до відзиву відеозапису слідує, що позивач на місці зупинки погодився, що працівник патрульної служби у випадку порушення водієм правил дорожнього руху, мав підстави для зупинення його автомобіля для з'ясування всіх обставин справи, однак поліцейський не пред'явив доказів такого порушення, а тому він відмовився на вимогу працівника поліції пред'явити зазначені ним документи.
В той же час, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі, у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18.
Також, окремо варто зауважити, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт здійснення іншого правопорушення яке б могло в свою чергу послугувати причиною зупинки не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
В той же час, в даному випадку відносно ОСОБА_1 одночасно був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 121 ч. 4 КУпАП, що вже свідчить про те, що він був обґрунтовано зупинений працівником поліції.
Крім цього, відповідно до п. 10 Постанови КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стан», працівникам поліції дозволено зупиняти транспортні засоби для перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, на контрольному пункті або блокпостах, саме де був зупинений ОСОБА_1 ..
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови від 08 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (не пред'явленняна вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування) мали місце, суд не вбачає підстав для скасування постанови серії ЕАР № 5723640 від 08 серпня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 1 КУпАП, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, суд керуючись ст.ст. 242-246, 250, 286 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бевза Ярослава Юрійовича та Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанови серії ЕАР № 5723640 від 08 серпня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ляху Г.О.