Справа № 308/15890/21
23.09.2022 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Сарай А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Козак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шумило Наталії Богданівни у цивільній справі № 308/15890/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
25.11.2021 автоматизованою системою документообігу суду головуючою суддею для слухання даної справи визначена суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. від 12.01.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.09.2022 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Шумило Н.Б.
Ухвалою суду від 20.09.2022 заяву ОСОБА_1 від 19.09.2022 про відвід судді Шумило Н.Б. у справі № 308/15890/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - визнано необґрунтованою. Матеріали справи № 308/15890/21 постановлено передати для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді Шумило Н.Б.
21.09.2022 автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи в частині відводу судді Шумило Н.Б. визначено суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Питання про відвід судді вирішено судом без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід головуючої у справі судді, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Позивачем ОСОБА_1 відвід судді Шумило Н.Б. обґрунтовується тим, що остання не може брати участь при розгляді справи № 308/15890/21, оскільки в судді судовий зал на 4 поверсі, а його жінка, яка є в нього адвокатом, потерпілою і свідком, є інвалідом першої групи, в суді нема ні пандуса, ні ліфта, а суддя Шумило Н.Б. ні разу не зійшла на перший поверх, хоч не всі судові зали були зайняті. Крім того, з жінкою вважають, що суддя Шумило Н.Б. заінтересована у розгляді справи, так як відповідач по справі ні разу не з'явилася на суд, а до неї не була пред'явлена ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законодавством і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень.
При цьому, вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Суд вважає, що поведінка головуючого судді не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючої у справі судді при вирішенні даної цивільної справи.
Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючої судді.
Незгода позивача із прийнятими судом процесуальними рішеннями у цій цивільній справі не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду цієї справи.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.
За таких обставин, підстав для задоволення заяви про відвід головуючої судді Шумило Н.Б. суд не вбачає.
Згідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 41, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шумило Наталії Богданівни у цивільній справі № 308/15890/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай