Справа № 308/2204/22
21 вересня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Безменко Микити Євгеновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Безменко Микита Євгенович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2022 року, вказану позовну заяву було залишено без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, для чого було надано час, а саме три дні з дня отримання ухвали.
В ухвалі зокрема було вказано на те, що позивач просить суд: стягнути із відповідача: ОСОБА_1 , заборгованість у розмірі 41869,26 [Долар США], що за курсом 28,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.11.2021 року складає 1189505,68 грн., за кредитним договором № MKZ7GF0000Q07! від 30,06.2005 року, яка складається з наступного: 19862,97 [Долар США] - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 17220.92 [Долар США] - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;3822.2[Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 963.10 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 14.04.2016 по 01,10.2016 рр. стягнути з Відповідача судові витрати.
Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 19.01.2022 року має заборгованість - 61399,17 [Долар США], яка складається з наступного: 19862,97 [Долар США] - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 17220,92 [Долар США] - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3822,27 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 20493,01 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
При цьому мотивуючи вказані позовні вимоги, позивач посилається на те, що розрахунок заборгованості додається. Окрім того, зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення, як вказує позивач, становить 41869,26 [Долар США], яка складається з наступного: 19862,97 [Долар США] - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 17220,92 [Долар США] - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3822,27 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.; 963,10 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 14.04.2016 по 01.10.2016 рр.
Разом із тим, згідно доданого розрахунку заборгованості до позовної заяви, вбачається, що станом на 26.02.2007 року заборгованість наявна, станом на 17.09.2012 року, заборгованість відповідача перед банком відсутня, як за тілом кредиту, так і по процентам. З 14.04.2016 банк нараховує як по тілу кредиту, так і по відсотках заборгованість та вказує про наявність такої. В позовній заяві про вказані розбіжності жодного обґрунтування не зазначено, відомостей про наявність або відсутність укладених додаткових угод до кредитного договору між сторонами не зазначено. При цьому в доданому до матеріалів позовної заяви договорі кредиту вказується про наявність договору застави майна, іпотека нерухомого майна, як забезпечення виконання вказаного договору кредиту.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов'язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.
Позивачу було вказано на необхідність надати детальний розрахунок заборгованості, та надати обґрунтування вказаних в розрахунку розбіжностей.
Також в ухвалі було вказано на те, що позивач подав в додатку до позовної заяви, на підтвердження наведених у ній доводів, копію кредитного договору, однак сторінки договору повністю не відтворенні. Зокрема на першій сторінці частково міститься підпис (кому саме він належить встановити не надається за можливе), на інших копіях взагалі відсутні відомості про наявність підписів. Крім того, в додатку до позовної заяви додано копії квитанцій, однак через їх неналежну якість встановити їх зміст не надається за можливе.
Вказану ухвалу направлено на поштову адресу позивача. Окрім того, повторно ухвалу направлено на електронну адресу позивача 29.08.2022. Згідно довідки, електронний документ-ухвалу від 27.06.2022, позивач отримав 29.08.2022 14:06.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала оприлюднена в реєстрі.
Для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви, було установлено строк, а саме: протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали від 27.06.2022 року про залишення заяви без руху.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В силу вимог ч.1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Судом вчинено всіх можливих та передбачених процесуальним законом дій для повідомлення позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, проте станом на 21.09.2022 року позивач неусунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Разом із тим, станом на 21.09.2022 року, недоліки на які вказано в ухвалі по залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи те, що позовна заява залишена судом без руху ще 27.06.2022 року, а позивач не цікавиться провадженням за його заявою, не виконав вимоги ухвали, не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Безменко Микити Євгеновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- вважати неподаною і повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош