Справа № 308/11430/22
13 вересня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Лемак О.В., за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В., розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078030000961 від 19.08.2022 року, про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
08 червня 2022 року ОСОБА_1 , засуджений Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт. Вказаний вирок набрав законної сили 07 липня 2022 року. Згідно вимог статей 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_1 зобов'язаний відбувати покарання у вигляді громадських робіт за місцем свого проживання в м. Ужгород Закарпатської області. Даний вирок направлений до Ужгородського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області для поставлення ОСОБА_1 на облік.
Після вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку 15 липня 2022 року на виконання до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» надійшло розпорядження та вирок Ужгородського міськрайонного суду від 08.06.2022 відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в той же день був прийнятий до виконання.
27.07.2022 засуджений гр. ОСОБА_1 з'явився до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області де був поставлений на облік, а також ознайомлений з вироком Ужгородського міськрайонного суду від 08.06.2022 та умовами відбування покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_1 , в період часу з 03.08.2022 по теперішній час систематично не виконував встановлені ст. 37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 червня 2022, покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин, а саме, не додержувався встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для нього об'єкті і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, згідно направлення № 39/12/7300-22 від 27.07.2021 до КП «КШЕП» починаючи з 03.08.2022 жодного разу не з'явився до Комунального підприємства «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство» Ужгородської міської ради для відбування покарання у вигляді громадських робіт.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 , не виконує вирок Ужгородського міськрайонного суду від 08.06.2022, а саме неодноразово отримав попередження за неявку до Комунального підприємства «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство» Ужгородської міської ради з 03.08.2022 по теперішній час, допустив більше двох разів порушень трудової дисципліни протягом місяця та більше двох разів не вийшов протягом місяця на громадські роботи (загалом не відбув 142 призначених йому годин громадських робіт).
Таким чином, ОСОБА_1 , органом досудового розслідування інкримінується вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а саме: в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 , в присутності його захисника Калинич О.І. прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_1 , у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.
В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного, який має зареєстроване місце проживання, раніше судимий.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає: щире каяття.
Обставинами, визначеними ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що вчинене, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та відсутність обставин що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити покарання у вигляді арешту на строк один місяць, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у виді арешту бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень, передбачених ч.3 ст.60 КК України, щодо призначення такого виду покарання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2022 у справі № 308/6855/22, за ч.1 ст.185 КК України до 150 громадський робіт.
Згідно довідки провідного інспектора Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області Сітало В., від 15 серпня 2022 року, слідує, що ОСОБА_1 станом на 15 серпня 2022 року відпрацював 8 годин громадських робіт. Залишок невідпрацьованих годин становить 142 години.
Відповідно до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
На підставі ч. 1ст.71 КК України, до призначеного покарання слід повністю приєднати невідбуту частину покарання згідно з вироком Ужгородського місьрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2022 у справі №308/6855/22, що відповідно до ст.72 КК України за правилами складання покарань відповідає 17 повним дням арешту та призначити ОСОБА_1 , остаточне покарання у виді арешту.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2022 року, виходячи з правил складання покарань, передбачених частиною 1 статті 72 КК України, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) місяця та 17 (сімнадцять) днів арешту.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак