Справа № 304/1657/22 Провадження № 3/304/1075/2022
22 вересня 2022 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця контрактної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України,
за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 011053 від 26 серпня 2022 року видно, що виконуючи у період з 02.00 год по 11.00 год 19 серпня 2022 року в якості старшого прикордонного наряду наказ щодо охорони Державного кордону в прикордонному наряді «Секрет» на напрямку 201 - 202 прикордонних знаків по тиловим підступам до державного кордону, солдат контрактної служби ОСОБА_1 порушив правила несення прикордонної служби, а саме не виявив громадянина України, який об 11.10 год порушив Державний кордон зі Словацькою Республікою на напрямку 202 прикордонного знаку, чим порушив правила несення прикордонної служби, а саме ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», а також вимоги Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України № 1391/27836 від 06 листопада 2015 року, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та просив повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення до органу, який їх надіслав, оскільки протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Заслухавши його пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що протокол підлягає поверненню на доопрацювання виходячи з таких підстав.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має важливе значення для процесу доказування за умови, якщо він правильно складений, а тому в протоколі повинні об'єктивно відбиватися відомості, що мають значення для розгляду справи по суті.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені у ч. 1 ст. 256 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Однак протокол у справі про адміністративне правопорушення, складений начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником ОСОБА_2 , зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення, а викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення не співвідноситься з диспозицією ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, за якою кваліфіковано дії особи, що притягається до адміністративної відповідальності та яка передбачає вину особи за порушення правил несення прикордонної служби, що вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проведена в порушення вимог КУпАП, зазначені порушення при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, а тому суддя вважає за необхідне повернути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на доопрацювання для усунення вказаних недоліків.
Окрім того суддя вважає за необхідне вказати на те, що неусунення вищевказаних недоліків, може мати «некоректний» розгляд справи та призвести до «спрощеного підходу» судового розгляду вказаного протоколу, що у свою чергу є несумісним із такими засадами судочинства, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів.
При цьому усунення недоліків у протоколі повинно бути проведено з безумовним виконанням вимог ст. 256 КУпАП України та ознайомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зі змістом протоколу.
Крім цього суддя звертає увагу на необхідність усунення зазначених недоліків в максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності складає три місяці з моменту його вчинення.
Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
справу про адміністративне правопорушення № 304/1657/22 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП повернути на доопрацювання до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 94 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:Ганько І. І.