65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"21" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2354/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 2442/22
за позовом: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );
4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );
5. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );
6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 )
до відповідачів: 1. Громадської організації "Гаражне товариство "Портовик-1" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, пров. Хантадзе, буд. 5)
2. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 )
про визнання недійсним рішення конференції громадського об'єднання та скасування державної реєстрації змін про юридичну особу
16.09.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Гаражне товариство "Портовик-1" та ОСОБА_7 , в якій просять суд визнати недійсним рішення конференції Громадської організації "Гаражне товариство "Портовик-1", оформлене протоколом № 1 від 18.02.2022, та скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу - громадську організацію "Гаражне товариство "Портовик-1", проведених 15.08.2022 на підставі протоколу конференції ГО "ГТ "Портовик-1" № 1 від 18.02.2022, номер реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - №1005541070011001487.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, п.1 ст. 172 ГПК України встановлено обов'язок позивача, особи, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 8 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Згідно з пунктом 19 Загальної частини Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 2 Загальної частини Правил визначено, що поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Крім того, відповідно до пункту 2 Правил розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з пунктом 3.2.1.7. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006, на прийнятий лист (бандероль) з оголошеною цінністю відправнику видається розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), в якому, крім даних, передбачених для рекомендованих поштових відправлень, зазначається сума оголошеної цінності та сума післяплати.
Отже, наведені вище норми чинного законодавства України свідчать про те, що підтвердженням надання послуг поштового зв'язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкту поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. При цьому, опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 у справі № 921/311/17-г/7 та від 29.01.2019 по справі №922/705/18.
Згідно до частини 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, номер поштового відправлення призначений для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень та фактично дозволяє суду відстежити та встановити факт надсилання в даному випадку позивачем відповідачу позовної заяви з додатками.
Натомість, надані позивачами в якості доказів відправки відповідачам позовної заяви з додатками описи вкладення не містять номерів поштових відправлень. Не містять матеріали позовної заяви також і поштових накладних (службових чеків), які, зазвичай, містять інформацію щодо відповідного номеру та взагалі підтверджують факт направлення поштового відправлення.
Крім того суд зауважує, що в обох наданих позивачами описах вкладення в графі "на ім'я" вказано Громадська організація "Гаражне товариство "Портовик-1", натомість зазначено різні адреси.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2022 року становить 2481 гривні.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закон України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
З урахуванням наведених положень, оскільки до суду звернулося фактично 6 позивачів, якими заявлено 2 вимоги немайнового характеру, кожен з позивачів має сплатити по 4962 грн судового збору за вимоги немайнового характеру.
Натомість, матеріали справи не містять доказів сплати судового збору у передбаченому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Відповідно до п.п.7, 9 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Натомість позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до ч.1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява на підставі ч.1 ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачам строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору кожним з позивачів у сумі 4962 грн;
- доказів направлення відповідачам позовної заяви з додатками на належні адреси з описом вкладення та фіскальним чеком або розрахунковою квитанцією;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести в зв'язку із розглядом справи
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за вх.№24421 від 16.09.2022 залишити без руху.
2. Встановити позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору кожним з позивачів у сумі 4962 грн;
- доказів направлення відповідачам позовної заяви з додатками на належні адреси з описом вкладення та фіскальним чеком або розрахунковою квитанцією;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести в зв'язку із розглядом справи
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
3. Попередити позивачів про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повідомити позивачів, що вони у відповідності до ч. 2 ст. 164 ГПК України зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
5. Повідомити учасників справи про те, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала суду набирає законної сили 21.09.2022 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Щавинська