"12" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1697/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Свернюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення заборгованості в розмірі 549600,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” звернулось до господарського суду Одеської області (через систему “Електронний суд” (https://id.court.gov.ua/) з позовною заявою до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 р. в розмірі 549600,00 грн., посилаючись на наступне.
12.11.2021 р. між ВП “Южно-Українська АЕС” ДП “НАЕК "Енергоатом” (покупець) та ТОВ “ТЕК КНОУ УКРАЇНА” (постачальник) укладено договір на постачання товару № 53-123-01-21-07266, відповідно до п.п. 1.1. та 2.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар, загальною вартістю 549600,00 грн.
Так, за ствердженнями позивача, на виконання умов договору постачальником за видатковою накладною № 117 від 15 грудня 2021 р. здійснено вчасну поставку товару, в саме ADT780S-1K-CP90-M-X контролер тиску в комплекті, який було отримано представником покупця 21.12.2021 р. за вказаною видатковою накладною та актом приймання-передачі № 100-прд від 15.12.2021 без зауважень та заперечень у відповідності до умов договору.
Позивач зазначає, що п. 2.2. договору встановлює, що за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару. Таким чином, кінцевим строком оплати покупцем товару, на думку позивача, є 23.02.2022 р., а й відповідно строком виконання зобов'язань покупця щодо оплати товару. Однак, як наголошує позивач, в порушення умов договору станом на момент подання претензії оплати товару здійснено не було. Таким чином, станом на момент подання позову заборгованість за договором складає 549600,00 грн., про що постачальником направлено відповідний акт звірки взаєморозрахунків, який відповідачем підписаний, що свідчить, на думку позивача, про визнання відповідачем фактично наявності заборгованості за поставлений позивачем товар.
Позивач зазначає, що листом за № 07-3403 від 04.02.2022 р. ВП “Южно-Українська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” було повідомлено ТОВ “ЕК КНОУ УКРАЇНА” про те, що виконання зобов'язань за договором № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 р. є неможливим через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану 24.02.2022 року. Підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин є лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, яким підтверджено, що з 24.02.2022 р. вказані обставини до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб до договору.
При цьому позивач звертає увагу, що враховуючи той факт, що кінцевий строк виконання зобов'язання за договором № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 є 23.02.2022 р., а згідно зазначеного листа підтверджено настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 р., посилання на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є безпідставним, а форс-мажорні обставини ніяким чином не призвели до неможливості такого виконання у визначений договором строк. Крім того, позивач зазначає, що на теперішній час не визначено правовий статус зазначеного листа, оскільки повноважень видавати універсальні сертифікати про форс-мажор щодо необмеженого кола осіб ТПП (згідно Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР) не має. В свою чергу, підстави стверджувати, що військова агресія РФ проти України є форс-мажором для кожного договору по всій Україні відсутні, а сам собою воєнний стан не унеможливлює виконання договорів. Загальний лист підтверджує невідворотність, непередбачуваність, об'єктивність обставин, словом, наявність форс-мажору. Проте, іще одним обов'язковим критерієм є причинно-наслідковий зв'язок між неможливістю виконання зобов'язання і такими обставинами, який у практиці визначається щодо кожного спірного зобов'язання окремо. Значення мають конкретні заходи воєнного стану, обмеження і події під час війни та їх вплив на конкретне зобов'язання, яке не має змоги виконувати.
Враховуючи наведене, на думку позивача, обставини, які б унеможливлювали чи обмежували можливість виконати зобов'язання ВП “Южно-Українська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” за договором, відсутні. Також й відсутній причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язання і обставинами підтвердженими згідно листа ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0- 7.1. При цьому позивач наголошує, що форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання (штрафів/пені), а не від виконання цього зобов'язання та не дає змоги уникнути виконання зобов'язань.
Позивач повідомляє, що ним була направлена претензія № 155 від 27.04.2022 р, на яку відповідачем було надано відповідь № 07/6672 від 23.05.2022 р. з запевненням виконати зобов'язання за договором в повному обсязі. Проте, станом на момент звернення до суду зобов'язання за договором виконано не було.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2022 р. позовну заяву ТОВ “ТЕК КНОУ Україна” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1697/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 22 серпня 2022 р.
05.08.2022 р. від представника позивача через систему “Електронний суд” до господарського суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, в якій позивач підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити.
11.08.2022 р. відповідачем надано до господарського суду відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти обставин, викладених у позовній заяві з огляду на наступне. Відповідач повідомляє, що 12.11.2021 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та ТОВ “ТЕК КНОУ Україна”, укладено договір № 53-123-01-21-07256, на постачання товару код CPV 38420000-5 по ДК 021:2015 - Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (Контролер тиску), згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1), загальною вартістю 549600,00 грн. з ПДВ. Відповідач зазначає, що відповідно до п 2.2 даного договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п 3.2. 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується. Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п. 6.1 договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС”.
Так, відповідач наголошує, що за даним договором оплата мала відбуватися протягом 45 робочих днів після постачання товару та виконання позивачем всіх умов пункту 3.2, 6.1 договору, тобто останньою датою події, та з цієї дати визначається кінцевий термін оплати. Оскільки відповідно до накладної від 15.12.2021 р. №117 р. дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 3.2 договору) 29.12.2021 р. є останньою датою події, на думку відповідача, з цієї дати визначається кінцевий термін оплати - 04.03.2022 р. Дата початку прострочення зобов'язання, на думку відповідача, стосовно оплати є 05.03.2022 р.
Відповідач повідомляє, що на адресу позивача було направлено відповідачем лист № 07/3403 від 04.03.2022 р. “Щодо настання форс-мажорних обставин”, яким повідомлено про неможливість виконання зобов'язань за договором № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 р. через настання форс-мажорних обставин, а саме військової агресії РФ проти України.
Разом із тим, відповідач наголошує, що з метою узгодження найменування з вимогами стандартів державної мови та правил українського правопису, Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” перейменовано на Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 26.04.2022 р.
Як з'ясовано судом під час підготовчого провадження, 26.04.2022 р. було змінено найменування Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства ”Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом“ на Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. У зв'язку з цим судом змінено найменування відповідача на Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2022 р. у справі № 916/1059/22 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12.09.2022 р., при цьому судом задоволено клопотання Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про участь у судовому засіданні 12 вересня 2022 р. о 15 год. 00 хв. по справі № 916/1697/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 12.09.2022 р. представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
12 листопада 2021 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” (постачальник) укладено договір постачання товару № 53-123-01-21-07266, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 38420000-5 по ДК 021:2015- прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (контролер тиску), (товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 458000,00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 % - 91600,00 грн.; всього з ПДВ 549600,00 грн.
Згідно п. 2.2 договору оплата за даним договором відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
В п.п. 3.1-3.3 договору сторони визначили, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 22.12.2021 р., на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника. 3 товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) в відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про довірчі послуги” у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (згідно ТСдоПЗ(т).0.0020ц.2032-2021). Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
За умовами п. 6.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і № П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК “Енергоатом”: “Управління закупівлями продукції Організація вхідного контролю продукції АЕС” СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК “Енергоатом” в розділі Стандарти НАЕК “Енергоатом”.
Згідно п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору.
В п. 8.2. передбачено, що наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим ТПП України/регіональною ТПП або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України. Сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду. (п. 8.3 договору)
Згідно п. 8.4 договору наявність форс-мажорних обставин звільняє сторін від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за договором.
Всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним. будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку (п. 9.1 договору). У разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей в претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3 договору).
Відповідно до п. 12.1 договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, приймати поставлені товари згідно розділу 6.
Згідно п. 12.2 договору покупець має право: достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це у строк 15 календарних днів до моменту розірвання; контролювати постачання товарів у строки, встановлені цим договором; зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Відповідно до п. 12.3 договору постачальник зобов'язаний: забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити постачання товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 3 цього договору.
Згідно п. 12.4 договору постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувані плату за поставлені товари; на дострокову поставку товарів за письмовим погодженням покупця.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 р. включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п. 13.1 договору).
При цьому судом встановлено, що у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору № 53-123-01-21-07266) сторони погодили найменування, тип товару, що підлягає поставці, його технічні характеристики, ГОСТ, ТУ, ДСТУ, одиниці вимірювання, кількість, ціна - загальна вартість 458000,00 грн. без ПДВ, а також код товару, згідно з УКТ ЗЕД. В примітці специфікації зазначено, що коди є попередніми, а остаточні коди встановлюються на момент постачання та вказуються в податковій (видатковій) накладній згідно чинного законодавства України.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 53-123-01-21-07266 позивач 15 грудня 2021 р. поставив Відокремленому підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” товар на загальну суму 458000,00 грн. згідно видаткової накладної № 117 від 15.12.2021 р.
При цьому поставлений позивачем товар було отримано покупцем без зауважень, що вбачається з відмітки вхідного контролю відповідача із проставленням дати та підпису уповноваженої особи.
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором щодо поставки товару згідно вищевказаної видаткової накладної.
Більш того, слід зазначити, що у випадку поставки позивачем неналежної якості покупець був наділений правом на відмову в отриманні такого товару, натомість товар було прийнято без зауважень, про що свідчать наявні підписи уповноваженої особи відповідача на вказаній видатковій накладній.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
В свою чергу отримання покупцем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.
За умовами п. 2.2. договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п.3.2, 6.1 цього договору. Відповідно до п. 3.2. договору поставки, окрім іншого, з товаром постачальник надає покупцю: електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та ”Про довірчі послуги“ у строки, визначені для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до накладної від 15.12.2021 р. № 117 р. датою її реєстрації в ЄРПН (відповідно до п. 3.2 договору) є 29.12.2021 р., тобто саме з цієї дати визначається кінцевий термін оплати - 04.03.2022 р. Дана обставина справи позивачем не спростована, тому суд вважає, що з цього моменту у відповідача виник обов'язок з оплати за поставлений товар за даною видатковою накладною, який мав бути виконаний протягом 45 робочих днів, тобто до 04.03.2022 р.
При цьому докази, які б підтверджували факт повної або часткової сплати покупцем отриманого товару згідно умов договору постачання товару № 53-123-01-21-07266, в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару за вказаними накладними в межах спірного договору № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений товар в сумі 549600,00 грн.
Доводи відповідача стосовно неможливості виконання зобов'язань по договору № 53-123-01-21-07299 від 12.11.2021 р. через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію РФ проти України, про що позивачу було направлено відповідний лист № 07/3403 від 04.03.2022 р., судом оцінюються критично.
Так, відповідно до п. 8.3 договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.
Разом з тим, як зазначено Верховним Судом в постанові від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 р. у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку. Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено окрім факту їх настання, саме їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язань.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, де засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, не є безумовною підставою для звільнення Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” від виконання зобов'язань за укладеним з позивачем договором. Адже відповідач не довів належними та допустимими доказами саме вплив вказаних обставин на реальну можливість виконання/невиконання зобов'язань з оплати поставленого товару за договором № 53-123-01-21-07266 від 12.11.2021 р.
Між тим зобов'язання відповідача з оплати товару по договору виникло до настання вказаних обставин, про які відповідач вказує в листі № 07/3403 від 04.03.2022 р. Ті обставини, що за видатковою накладною № 117 від 15.12.2021 р. на загальну суму 549600,00 грн. граничний термін оплати припадає на 04.03.2022 р., не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за п. 8.3 договору.
Так, з огляду на вказані положення договору, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування положень про форс-мажорні обставини у даному випадку задля звільнення відповідача від виконання зобов'язань з оплати товару за спірним договором.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 549600,00 грн. за укладеним договором.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8244,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення заборгованості в розмірі 549600,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик; код ЄДРПОУ 20915546; рахунок НОМЕР_1 у філії Миколаївського обласного управління АТ “Ощадбанка” Україна, м. Миколаїв) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕК КНОУ Україна” (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, буд. 10-Б, офіс 3-8; код ЄДРПОУ 38159948) заборгованість в сумі 549600/п'ятсот сорок дев'ять тисяч шістсот/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 8244/вісім тисяч двісті сорок чотири/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 22 вересня 2022 р.
Суддя В.С. Петров