13 вересня 2022 року Справа № 915/1692/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька обл., Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43; адреса електронної пошти: yuriy.stelmah@optima-lf.com; ідентифікаційний код 34863309)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-В, офіс 405; адреса електронної пошти: elitagro2014@gmail.com; ідентифікаційний код 39221744)
про: стягнення 1 752 470,80 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
22.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1/п від 11.11.2021 (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду та розглянути позовні вимоги в одному провадженні;
- стягнути з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» (Ідентифікаційний код 39221744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (Ідентифікаційний код 34863309) авансовий платіж в розмірі 557 400,00 грн, пеню в розмірі 451 250,80 грн, 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20% додаткового штрафу затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 495 880,00 грн;
- судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 26 287,06 гривень покласти на Відповідача.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № /10000612182 від 07.07.2020 з додатковою угодою від 27.07.2020 до нього; рахунку-фактури № СФ-0000007 від 27.07.2020; виписки з рахунку від 27.07.2020; електронного листа позивача з інструкцією для відвантаження; листів позивача № 1 від 26.10.2020, № 2 від 08.02.2021; листів відповідача № 1/02/02/21 від 02.02.2021, № 2 від 19.02.2021; Договору про погашення боргу від 03.03.2021; вимоги про погашення заборгованості № 2 від 23.10.2021; застосування норм статей 525, 570, 626-629, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 230, 231, 237 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1692/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28 грудня 2021 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
09.12.2021 до суду від позивача надійшло клопотання № 8 від 09.12.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 16.12.2021.
Ухвалою суду від 28.12.2021 було відкладено підготовче засідання уданій справі на 22 лютого 2022 року о 09:30.
18.01.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача адвоката Стельмаха Ю.М. надійшла заява № 4 від 14.01.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 20.01.2022.
17.02.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача адвоката Пинзаря І.В. надійшло клопотання б/н від 17.02.2022 (вх. № 2494/22) про проведення судового засідання в режимі вдеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 18.02.2022.
21.02.2022 до суду від представника відповідача надійшла така кореспонденція:
- письмові пояснення по справі б/н від 18.02.2022 (вх. № 2611/22), з урахуванням яких заявник просив суд: позов задовольнити частково; стягнути з відповідача на користь позивача 557 400,00 грн передоплати, 55 740,00 грн штрафу, 111 480,00 грн штрафу; в іншій частині позовних вимог - відмовити; судові витрати розподілити шляхом укладення додаткового рішення;
- відзив на позов б/н від 18.02.2022 (вх. № 2612/22), у якому заявник просить суд: поновити відповідачу строк на подання відзиву; прийняти відзив до розгляду; позов задовольнити частково; стягнути з відповідача на користь позивача 557 400,00 грн передоплати, 55 740,00 грн штрафу, 111 480,00 грн штрафу; в іншій частині позовних вимог - відмовити; судові витрати розподілити шляхом укладення додаткового рішення;
- клопотання б/н від 18.02.2022 (вх. № 2610/22) про долучення доказів, зокрема, фінансової звітності товариства, а також копій договорів з позивачем з первинною документацією до них.
21.02.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 9 від 21.02.2022, у якій товариство заперечує проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також закрити підготовче провадження по справі та розпочати розгляд справи по суті.
За результатами підготовчого засідання, проведеного 22.02.2022 за участю представників обох сторін, судом було закрито підготовче провадження у справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 24 березня 2022 року о 10:30.
22.02.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.02.2022 (вх. № 2734/22) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 24 березня 2022 року, не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв'язку з чим ухвалою від 17.08.2022 було призначено розгляд даної справи по суті на 13 вересня 2022 року о 11:20.
13.09.2022 до суду від сторін надійшла така кореспонденція:
- заява позивача № 1/в від 12.09.2022 про часткову відмову від позовних вимог, з урахуванням якої заявник просить суд: прийняти часткову відмову позивача від позову, в частині стягнення 126 877,77 грн авансового платежу, пені в розмірі 451 250,80 грн, 10 % штрафу за затримки поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20 % додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1 Договору в розмірі 495 880,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача 430 522,23 грн авансового платежу та 6 457,83 грн судового збору; судове засідання провести у відсутність представника позивача;
- заява б/н від 13.09.2022 (вх. № 3787/22) про розгляд справи без участі відповідача та визнання позову, в якій товариство просить суд: розгляд справи проводити за відсутності відповідача; прийняти заяву про часткову відмову від позовних вимог; прийняти заяву відповідача про визнання позову; позов задовольнити частково; стягнути з відповідача на користь позивача 430 522,23 грн авансового платежу; стягнути з відповідача 3 228,92 грн судового збору; повернути позивачу з державного бюджету 3 228,91 грн судового збору; повернути позивачу з державного бюджету 60 % залишку судового збору по вимогам від яких прийнято відмову позивача від позову.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
В судове засідання 13.09.2022 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. При цьому, як було наведено вище, позивач та відповідач просили суд розглядати справу за відсутності своїх представників.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.09.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
07 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суфле Агро Україна», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро», як продавцем, був укладений Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № /10000612182 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до предмету якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар, в строки передбачені в цьому договорі, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість (п. 1.1);
За умовами наведеного Договору:
- сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар, а також загальну вартість договору: залікова кількість - 500 тонн, загальна вартість договору - 2 479 400,00 грн (92 000,00 доларів США) (п. 1.2);
- продавець зобов'язується здійснити поставки всього об'єму товару у строк до 30.11.2020 (п. 3.3);
- оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки: 80 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної. 20 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. 3.2, 3.7 даного договору (п. 4.1);
- в разі несвоєчасної оплати, сторона, що прострочила, сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення (п. 6.1);
- в разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 6.2);
- у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних дів з моменту погодженого п. 3.3 Договору, продавець погоджується сплатити покупцю штраф розмірі 10 % вартості непоставленого товару, що визначається за наступною формулою: ВТ = (ОП - ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ; ОП - об'єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн; ОП1 - об'єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн; Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3 Договору, грн з ПДВ, але не може бути менше ніж 3 800,00 грн за одну тонну (п. 6.2.1);
- у разі затримки поставки товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно п. 6.21 договору, продавець зобов'язується сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20 % вартості непоставленого товару, що визначається за вищезазначеною формулою. Крім цього, покупець матиме право на одностороннє припинення дії даного договору (п. 6.2.2);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за договором (п. 7.1);
27 липня 2020 року між сторонами було погоджено та підписано Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № /10000612182 від 07.07.2020, якою сторони погодили зміну умов порядку оплати за товар, зокрема, сторони домовилися, що покупець здійснює попередню оплату за поставку товару згідно Договору у сумі 557 400,00 грн, включаючи ПДВ - 92 700,00 грн до 28.07.2020. Решта договірної вартості товару в сумі 1 922 00,00 грн оплачується наступним чином: 80 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної. 20 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. 3.2 даного договору.
Вищенаведені Договір купівлі-продажу та Додаткова угода до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача щодо стягнення з останнього авансового платежу за договором, а також штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № /10000612182 від 07.07.2020 з додатковою угодою від 27.07.2020 до нього;
- рахунок-фактура № СФ-0000007 від 27.07.2020;
- виписка з рахунку від 27.07.2020;
- електронний лист позивача з інструкцією для відвантаження;
- листи позивача № 1 від 26.10.2020, № 2 від 08.02.2021;
- листи відповідача № 1/02/02/21 від 02.02.2021, № 2 від 19.02.2021;
- Договір про погашення боргу від 03.03.2021;
- вимога про погашення заборгованості № 2 від 23.10.2021.
Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- висновок про істотну зміну обстановки (hardship) № 429/1.2 від 18.02.2021;
- фінансова звітність малого підприємства ТОВ «СП Еліт Агро» за 2020 рік;
- звіт про управління ТОВ «Суфле Агро Україна» за 2020 рік;
- Звіт незалежного аудитора. Фінансова звітність відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня2020 року (ТОВ «Суфле Агро Україна»);
- договори купівлі-продажу з позивачем (3 шт.), з видатковими та товарно-транспортними накладними до них.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, про те що на виконання умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу, відповідно до виставленого відповідачем рахунку фактури № СФ-0000007 від 27.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» грошові кошти в сумі 557 400,00 грн, що вбачається з наявної в матеріалах справи Виписки з банківського рахунку позивача від 27.07.2020.
З метою належного виконання умов Договору купівлі-продажу, позивач 06.10.2020 надавав відповідачу детальні транспортні інструкції, шляхом їх направлення електронною поштою на вказану в реквізитах договору електронну адресу.
У передбачений умовами Договору купівлі-продажу строк поставка товару не відбулася. За такого, через зволікання із поставкою покупець звертався до продавця із листом № 1 від 26.10.2020, у якому зазначав про значні збитки, які нестиме Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» у зв'язку із невиконанням Договору, пояснював причини та юридичну природу таких збитків.
Протягом лютого 2021 року відбулося взаємне листування сторін (лист позивача № 2 від 08.02.2021, листи відповідача № 1/02/02/21 від 02.02.2021, № 2 від 19.02.2021) за змістом яких відповідачем були визнані заборгованість за здійснений авансовий платіж перед Позивачем та факт неналежного виконання Договору.
У подальшому, 03.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро», як боржником, було укладено Договір про погашення боргу, відповідно до предмету якого сторони погодили порядок погашення заборгованості боржником, а також умови подальшої співпраці в сезоні 2020/21 років, у тому числі порядок здійснення контролю кредитором за погашенням заборгованості боржником.
У преамбулі наведеного договору зафіксовано, що оскільки боржник має прострочену заборгованість перед кредитором, зокрема, за Договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № /10000612182 від 07.07.2020 на поставку 500,00 тонн (тут і надалі - Договір купівлі-продажу № 1), яка повністю визнається боржником та оскільки на неодноразових спільних зустрічах представників сторін було досягнуто принципових домовленостей, які мають на меті збереження господарської діяльності боржника із одночасним забезпеченням погашення вимог кредитора та збереження співпраці, сторони уклали цей Договір про погашення боргу, що є змішаним договором в розумінні ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу.
За умовами наведеного Договору:
- боржник визнає, що не виконав належним чином зобов'язання перед кредитором за Договорами купівлі-продажу та готовий компенсувати завдані цим збитки (п. 2.1);
- сума збитків за непоставлену частину кукурудзи становить: зокрема, за Договором купівлі-продажу № 1 - 949 210,65 грн (п. 2.3);
- боржник також підтверджує, що ним було отримано від кредитора аванс у розмірі 557 400,00 грн на підставі Договору купівлі-продажу № 1, який підлягає поверненню кредитору в порядку визначеному даним Договором (п. 2.5);
- сторони погодили, що відшкодування збитків кредитора та повернення авансу відбувається шляхом оплати боржником грошових коштів на банківський рахунок кредитора, зазначений в реквізитах в даному договорі, в наступні строки, зокрема: кінцева дата оплати (включно) 31 жовтня 2021 року - повернення авансу по Договору купівлі-продажу 1 в сумі 557 400,00 грн; кінцева дата оплати (включно) 31 жовтня 2021 року - збитки за Договором купівлі-продажу 1 в сумі 949 210,65 грн (п. 2.6);
- сторони домовилися, що вчасне та повне виконання боржником п. 2.6 Договору буде вважатись належним виконанням Договорів купівлі-продажу (п. 2.7);
- сторони домовилися, що у разі вчасного та повного виконання Боржником п. 2.6 Договору, кредитор не нараховуватиме та не стягуватиме з боржника, в тому числі і в судовому порядку, будь-які штрафні санкції (пеню, штраф), відсотки річних, інфляційні втрати, що передбачені Договорами купівлі-продажу та законодавством України (п. 2.8);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного та належного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань (п. 9.1).
Даний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
З метою спонукання відповідача до виконання Договору про погашення боргу від 03.03.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» скерувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» вимогу про погашення заборгованості № 2 від 23.10.2021, в якій вимагало негайно перерахувати на банківський рахунок позивача збитки у сумі 949 210,65 грн та повернути аванс у сумі 557 000,00 грн.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, не здійснив поставки товару та не повернув позивачу авансовий платіж.
Судом враховано, що відповідно до приписів ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини де відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі 925/31/17.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, обов'язок своєчасного та у повному обсязі повернення авансу, у випадку невиконання зобов'язання, закон покладає на відповідача.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не представив, доводів позивача не заперечив.
Таким чином, відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду доказів відсутності заборгованості перед кредитором.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності повернення авансового платежу, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 557 000,00 грн зазначено вірно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені.
При цьому, як було наведено вище, 13.09.2022 до суду від позивача надійшла заява № 1/в від 12.09.2022 в якій товариство просить суд: прийняти часткову відмову позивача від позову, в частині стягнення 126 877,77 грн авансового платежу, пені в розмірі 451 250,80 грн, 10 % штрафу за затримки поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20 % додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1 Договору в розмірі 495 880,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача 430 522,23 грн авансового платежу та 6 457,83 грн судового збору.
Вказана заява мотивована тим, що відповідач частково погасив суму авансового платежу (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За нормами ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з частковою відмовою позивача від позову судом у відповідності до вимог ст. 191 ГПК України перевірено, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення, та роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, передбачені ч. 3 ст. 231 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 126 877,77 грн авансового платежу, пені в розмірі 451 250,80 грн, 10 % штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 495 880,00 грн та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням часткової відмови від позовних вимог, в межах даної справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 430 522,23 грн авансового платежу.
Судом також взято до уваги те, що 13.09.2022 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 13.09.2022 (вх. № 3787/22), в якій товариство визнало позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 430 522,23 грн авансового платежу.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від частини позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині вимог, та, у зв'язку з наведеним, про часткове задоволення позову.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у зв'язку, із тим, що до початку розгляду справи по суті до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог (в загальній сумі 1 321 948,57 грн), останній має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову у відповідній частині вимог (1 321 948,57 * 1,5 % = 19 829,23; 19 829,23 * 50 % = 9 914,61 грн).
Крім того, щодо розподілу судового збору за результатами вирішення спору щодо позовних вимог, які залишилися предметом позовних вимог (430 522,23 грн), суд зазначає, що у зв'язку з визнанням відповідачем позову в цій частині вимог, позивач також маж право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову у відповідній частині вимог (430 522,23 * 1,5 % = 6 457,83; 6 457,83 * 50 % = 3 228,91).
Таким чином, у зв'язку з частковою відмовою від позовних вимог та закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог та з огляду на визнання відповідачем позову в частині вимог, що залишилися, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого у даній справі судового збору.
Решта ж суми судового збору у розмірі 3228,92 грн підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 126 877,77 грн авансового платежу, пені в розмірі 451 250,80 грн, 10 % штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 495 880,00 грн.
2. Закрити провадження у справі № 915/1692/21 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 126 877,77 грн авансового платежу, пені в розмірі 451 250,80 грн, 10 % штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 247 940,00 грн, 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 495 880,00 грн, у зв'язку з частковою відмовою позивача від позову.
3. Позовні вимоги задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-В, офіс 405; ідентифікаційний код 39221744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька обл., Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43; ідентифікаційний код 34863309) авансовий платіж в розмірі 430 522,23 грн, а також 3228,92 грн судового збору.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька обл., Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43; ідентифікаційний код 34863309);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Еліт Агро» (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-В, офіс 405; ідентифікаційний код 39221744).
Повне рішення складено та підписано судом 23.09.2022.
Суддя О.Г. Смородінова