22.09.2022 Справа№914/2052/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх.№3016/22)
у справі 914/2052/22
за позовом: Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ренесанс-Брюховичі”, смт. Брюховичі
до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів
відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю “Перфоменс”, м. Львів
третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державна інспекція архітектури та містобудування України
про визнання незаконними та скасування рішень сесії Брюховицької селищної ради та зобов”язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою
без виклику сторін
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Об”єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Ренесанс-Брюховичі”, смт. Брюховичі до відповідача-1 Львівської міської ради, м. Львів, відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю “Перфоменс”, м. Львів про визнання незаконним та скасування рішення сесії Брюховицької селищної ради “Про затвердження детального плану території в районі АДРЕСА_1 ” №1623 від 14 серпня 2020 року; визнання незаконним та скасування рішення виконкому Брюховицької селищної ради “Про нарадння вихідних даних для проектування об”єкту будівництва по АДРЕСА_1 ” №1896 від 17 серпня 2020 року; зобов”язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4610166300:01:001:0040 площею 0,5796га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 та належить Об”єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Ренесанс-Брюховичі” (код за ЄДРПОУ: 37122849) шляхом зобов”язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Перфоменс” знести об”єкт незавершеного будівництва, який зводиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049, 4610166300:06:002:0050 за адресою АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 13.09.2022 року відкрито провадження у справі 914/2052/22, залучено третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державну інспекцію архітектури та містобудування України та призначено підготовче засідання на 06.10.2022 року.
20.09.2022 року позивач подав заяву про забезпечення позову. Заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони ТзОВ «Перфоменс» здійснювати дії щодо введення в експлуатацію об'єкта нерухомості розташованого за адресою АДРЕСА_2 , побудованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049,4610166300:06:002:0050.
Констатує, що зазначене будівництво є самочинним в розумінні ч.1 ст. 376 ЦК України як таке, що будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Виходячи з того, що самочинне будівництво перебуває на завершальній стадії та стадії одержання сертифіката про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва, а відповідачем (ТзОВ «Перфоменс») вчиняються дії спрямовані на реалізацію майна/квартир в новозбудованому будинку, введення об'єкта будівництва в експлуатацію унеможливить виконання рішення суду та спричинить значну матеріальну шкоду третім особам, які набудуть майнових прав на квартири у самочинному будівництві що унеможливить виконання рішення суду. У зв'язку з цим, забезпечення позову до введення об'єктів в експлуатацію є виправданим, оскільки виконання рішення суду може порушити інтереси інших фізичних та юридичних осіб, які після введення будинку в експлуатацію матимуть право отримати відповідні документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а згодом і відчужити таке майно іншим фізичним та (або) юридичним особам, передати в заставу тощо. Звернення щодо забезпечення позову зумовлено об'єктивною неможливістю захищати права поза судом, оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022, який триває і станом на сьогодні.
22.09.2022 до суду (вх.№19594/22) надійшло заперечення проти заяви про забезпечення позову, у якій відповідач- 2 просить суд відмовити у задоволені такої.
Дослідивши заяву про забезпечення позову суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заявник просить суд заборонити відповідачу - 2 ТзОВ «Перформенс» здійснювати дії щодо введення в експлуатацію об'єкта нерухомості розташованого за адресою АДРЕСА_2 , побудованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610166300:06:002:0049,4610166300:06:002:0050.
Як зазначено вище, обгрунтовує заяву тим, що на його думку, будівництво є самочинне в розумінні ч.1 ст.376 ЦК України, оскільки будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Однак при цьому посилається тільки на повідомлення Державної інспекції архітектури та містобудування України №4942/02/13-22 від 11.07.2022 року під час дії воєнного стану підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у порядку проведення планових та позапланових перевірок на вказаному об'єкті будівництва не вбачається.
Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України", "East/West Alliance Limited" проти України") напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Суд зазначає, що факт самочинного будівництва, потребує встановленню на підставі належних та допустимих доказів. Такі докази, зокрема, що будівництво істотно порушує будівельні норми та правила, заявником не подані. Надана роздруківка з інтернет-сайту інформації про квартири в будинку також не може слугувати підставою визнання будівництва самочинним, що воно перебуває на завершальній стадії та стадії одержання сертифіката про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва. Надана заявником інформація навпаки містить посилання на дозвіл забудовнику на виконання будівельних робіт від 28.04.21 №ІУ012210311522; повідомлення про початок виконання підготовчих робіт; містобудівні умови та обмеження; витяги з державного реєстру речових прав на земельні ділянки.
Отже, в межах розгляду заяви про забезпечення позову, де заявник просить суд заборонити ТзОВ «Перформенс» здійснювати дії щодо введення в експлуатацію об'єкта нерухомості, враховуючи, що предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення сесії Брюховицької селищної ради “Про затвердження детального плану території в районі АДРЕСА_1 ” №1623 від 14 серпня 2020 року; визнання незаконним та скасування рішення виконкому Брюховицької селищної ради “Про нарадння вихідних даних для проектування об”єкту будівництва по АДРЕСА_1 ” №1896 від 17 серпня 2020 року; зобов”язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов”язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Перфоменс” знести об”єкт незавершеного будівництва, суд доходить висновку, що заява необґрунтована, необхідність забезпечення позову не підтверджена доказами, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, заявлені заходи забезпечення є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461(із змінами та доповненнями). Пунктом 25. Цього поряду зазначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності. Під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану”.
Суд зазначає, що обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (правова позиція Верховного суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №211/129/18-ц від 3 квітня 2019 року).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Заявник не обгрунтував та подав належних доказів, що невжиття запропонованого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, подана заявником заява про забезпечення позову ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо настання можливих негативних наслідків, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити Об”єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Ренесанс-Брюховичі” у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.№ вх.№3016/22).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.09.2022.
Суддя Коссак С.М.