79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.09.2022 Справа № 914/1206/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , с. Заріччя Іршавський р-н Закарпатська обл.,
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Львів,
про:стягнення 84?188,00 грн - боргу.
За участю представників сторін:
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився.
Вступ.
1. ФОП ОСОБА_1 (перевізник) здійснивши перевезення вантажу за Договорами-заявками про надання транспортно-експедиційних послуг та передавши вантаж вантажоодержувачу не отримав повної оплати за здійснені перевезення. У зв'язку з відсутністю оплати впродовж тривалого періоду, перевізник звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.
2. Основними завдання суду у даному спорі є з'ясування правомірності та обґрунтованості вимог ФОП ОСОБА_1 як перевізника до експедитора (замовника) ФОП ОСОБА_2 .
3. Розглянувши заявлені вимоги, встановивши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив часткову обґрунтованість заявлених вимог.
Аргументи сторін.
Обґрунтування позивача (а.с. 1-7).
4. 11 лютого 2022 року перевізник прийняв до виконання заяву експедитора, яка надійшла на електронну адресу перевізника, та погодився здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Одеса (Україна) - м. Хатван (Угорщина), вартість перевезення 1700 євро (55936,663 грн за курсом НБУ на 23.02.2022). Факт належного виконання послуги підтверджується наявністю відтиску штампу та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR. Замовником сплачено 20'000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 633 від 04.04.2022 та 5'000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 727 від 13.05.2022. Таким чином заборгованість за вказане перевезення складає 30'935,00 грн.
5. 17 лютого 2022 року від замовника на електронну адресу надійшов інший договір-заявка на перевезення за аналогічним маршрутом та за аналогічною вартість 1700 євро. Перевізним прийняв умови договору та виконав міжнародне перевезення, що підтверджується належним чином оформленою накладної CMR. За здійснене перевезення виставлено рахунок на суму 53'253,00 грн, оплати замовником не здійснено.
6. Таким чином, загальний борг за два перевезення складає 84'188,00 грн.
7. Правовими підставами позову вказано норми ст. ст. 207, 909, 916 Цивільного кодексу України та ст. 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
8. Позивач зазначив у позові, що розрахунок судових витрат складається з витрат на оплату судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 8'500,00 грн і 3'000,00 грн гонорару успіху у разі задоволення позову.
Заперечення відповідача (а.с. 51-57).
9. Перевізник порушив умови укладених договорів в частині строків доставки. За першим договором вантаж доставлено 23.02.2022, хоч повинен був доставити 17.02.2022; за другим договором доставлено 28.04.2022, хоч повинен був доставити 25.02.2022.
10. Разом з цим, ФОП ОСОБА_2 сплачено за надані транспортні послуги 30'000,00 грн (20'000,00 грн - 23.02.2022, 5'000,00 грн - 13.05.2022 та 5'000,00 грн - 03.06.2022). Таким чином, заявлена сума боргу є необґрунтованою, а заявлені вимоги повністю безпідставними.
11. Правовими підставами відзиву зазначено норми ст. 526, 530, 610, 923 Цивільного кодексу України.
12. Сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8'500,00 грн, а також гонорар успіху у розмірі 3'000,00 грн (враховуючи ціну позову 84'188,00 грн) значно завищено, не є співмірною зі складністю справи, складністю наданих послуг адвокатом та часом, витраченим на їхнє надання, а перелік наданої правової допомоги необґрунтовано розширеним. Таким чином, відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу надану позивачу пропорційно до трьох відсотків від розміру задоволених позовних вимог.
Відповідь на відзив (а.с. 69-72).
13. Позивач не заперечує проти того, що відповідачка оплатила 30'000,00 грн за виконані перевезення, адже крайня оплата у розмірі 5'000,00 грн була здійснена 03.06.2022 о 13:18 год, а позовна заява подано у поштове відділення того ж дня о 8:16 год.
14. Факт запізнення доставки вантажу, про який вказує відповідач, не входять у коло обставин, які будуть досліджуватись у даному спорі та не мають значення при заявлених вимогах про стягнення боргу. Разом з тим, ФОП ОСОБА_2 не було зроблено письмової заяви впродовж 21 дня після доставки, про прострочення строку доставки вантажу. Тому посилання відповідача на норми ЦК України є безпідставними, адже такі відносини врегульовані Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
15. Щодо витрат на правову допомогу позивача, то вони підтверджені документально, а за вартістю відповідають рівню звичайних цін, які склалися на ринку юридичних послуг у спорах про виконання договорів міжнародного перевезення. По вартості окремих робіт, - то час на їх виконання прописаний в доданому договорі на правову допомогу і відповідному акті наданих послуг. Кожна окрема година роботи адвоката оцінювалася сторонами не за фіксованою ціною, а за погодженням з клієнтом, враховуючи його інтереси, складність виконуваної роботи та кваліфікацію адвоката.
Обставини справи.
16. 11 лютого 2022 року між ФОП ОСОБА_2 (експедитор за договором) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник за договором) укладено Договір-заявку № КТ22-00051 про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір 1). За умовами цього Договору 1, Маршрут: Одеса-Hatvan; дата та час завантаження: 14.02.2022 08:00; Дата та час розвантаження: 17.02.2022; Вартість перевезення та форма оплати: 1700 Євро по курсу НБУ на день розмитнення. Б/г без ПДВ, 10-14 банківських днів по отриманню документів (Договір 1) (а.с. 11).
17. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 952150 вантаж одержано 23.02.2022 (а.с. 12).
18. 23 лютого 2022 року ФОП ОСОБА_1 виставлено ФОП ОСОБА_2 рахунок-фактуру № б/н на загальну суму 55'935,00 грн за перевезення вантажу за маршрутом Одеса, Україна - Hatvan, Hungary згідно з Договором-заявкою № КТ22-00051 від 11.02.2022. Документи для здійснення оплати відправлено відповідачу про, що надано експрес-накладну (а.с. 14).
19. Відповідач згідно з платіжним дорученням № 633 від 04.04.2022 оплатив 20'000,00 грн (а.с. 16), згідно з платіжним доручення № 727 від 13.05.2022 оплатив 5'000,00 грн (а.с. 15) та згідно з платіжним доручення № 762 від 03.06.2022 оплатив 5'000,00 грн (а.с. 64). Призначення платежу в усіх доручення вказане: оплата за транспортні послуги згідно рахунку № б/н від 23.02.2022.
20. 17 лютого 2022 року між сторонами укладено Договір-заявку № КТ22-00059 про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір 2). За умовами цього Договору 2, Маршрут: Одеса-Hatvan; дата та час завантаження: 21.02.2022 08:00; Дата та час розвантаження: 25.02.2022; Вартість перевезення та форма оплати: 1700 Євро по курсу НБУ на день розмитнення. Б/г без ПДВ, 10-14 банківських днів по отриманню документів (Договір 2) (а.с. 17).
21. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 952163 вантаж одержано 28.04.2022 (а.с. 18).
22. 28 квітня 2022 року ФОП ОСОБА_1 виставлено ФОП ОСОБА_2 рахунок-фактуру № б/н на загальну суму 53'253,00 грн за перевезення вантажу за маршрутом Одеса, Україна - Hatvan, Hungary згідно з Договором-заявкою № КТ22-00059 від 17.02.2022. Документи для здійснення оплати відправлено відповідачу про, що надано експрес-накладну (а.с. 20).
23. До того, 20.04.2022 ФОП ОСОБА_2 надала ФОП ОСОБА_1 гарантійний лист про зобов'язання оплатити перевезення згідно з договором-заявкою № КТ22-00059 від 17.02.2022 у розмірі 53'253,00 грн у випадку відсутності рекламацій по даному вантажу зі сторони вантажоотримувача (а.с. 21).
24. Для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом. Відповідач проти позову заперечив, станом на час ухвалення рішення доказів повної оплати боргу чи інших письмових доказів на спростування заявлених вимог до суду не подано.
Процесуальні дії.
25. 14 червня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалою суду від 28.06.2022, враховуючи заперечення відповідача щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.07.2022. Ухвалою суду від 26.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.08.2022.
26. Ухвалою суду від 16.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.09.2022. Розгляд справи по суті відкладався на 13.09.2022.
27. Впродовж розгляду справи, окрім заяв процесуального характеру, кожним із учасників подано по три заяви: відповідачем про відкладення розгляду справи, позивачем про розгляд справи без його участі.
28. 13 вересня 2022 судом ухвалено рішення (підписано вступну та резолютивну частини), без його проголошення.
Позиція суду.
29. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
30. Як підтверджується матеріалами справи і сторонами, позивач та відповідач уклали два договори-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг, у зв'язку з чим набули взаємних прав та обов'язків.
31. Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
32. Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
33. На виконання умов Договорів 1 та 2 позивач як перевізник здійснив транспортне перевезення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 952150 та CMR № 952163 (а.с. 12, 18). Відповідач письмових претензій, зауважень до перевізника не висловив.
34. Приписами частин 1, 2 статті 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
35. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з умовами Договору 1 та 2 вартість перевезення та форма оплати: 1700 Євро по курсу НБУ на день розмитнення. Б/г без ПДВ, 10-14 банківських днів по отриманню документів.
36. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату у загальному розмірі 109'188,00 грн (55'935,00 грн + 53'253,00 грн). Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконав частково у розмірі 30'000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, позивачем спростовано доводи відповідача про те, що 5'000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 762 від 03.06.2022 сплачено після подання позову до суду (позов подано у відділення поштового зв'язку 03.06.2022 о 08:16, а оплата проведена 03.06.2022 о 13:18 год).
37. Щодо інших заперечень відповідача, то такі є теж безпідставними і з ними погоджується суд, адже питання прострочення доставки вантажу та нарахування штрафних санкцій за відповідне прострочення не входить у коло доказування щодо заявлених у даній справі позовних вимог.
38. Таким чином, суд розглянувши заявлені вимоги про стягнення 84?188,00 грн - боргу, суд дійшов висновку, що такі є обґрунтованими частково у розмірі 79?188,00 грн, в іншій частині (5?000,00 грн) провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Судові витрати.
39. Частиною дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору у зв'язку з тим, що спір виник з його вини.
40. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
41. Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
42. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
44. Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
45. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
46. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
47. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
48. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
49. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
50. Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
51. Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
52. Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
53. Варто зазначити, що аналогічних висновків у подібних правовідносинах дотримується Об'єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019.
54. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем подано Договір про надання правової допомоги від 27.05.2022, укладений між адвокатом Лозою В. М. та ФОП ОСОБА_1 , ордер від 31.05.2022, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 06-05 від 31.05.2022 на суму 8'500,00 грн.
55. Надання послуг підтверджено Договором про надання правничої допомоги, згідно з яким Повірений (адвокат Лоза В. М.) зобов'язується надати правову допомогу у спорі з ФОП ОСОБА_2 . З цією метою: 1. Провести огляд, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (4 год.) 2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.) 3. Проаналізувати судову практику вищих судів (1 год.) 4. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, в т.ч. підготувати позовну заяву (8 год.) 4. Здійснити арифметичні розрахунки (0,5 год.). 5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (3 год.) (п. 1.1. Договору про правову допомогу).
56. Згідно з пунктами 2.1. та 2.3. вищевказаного Договору, за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 8'500,00 грн. При задоволенні позову, Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) в розмірі 3'000,00 грн.
57. Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
58. Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2022, адвокат передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв такі послуги: Огляд, вивчення та попередня оцінка документів та ін. доказів за місцем їх знаходження 4 год.; проведення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу 20 хв.; аналіз судової практики 1 год. 10 хв.; підготовка пакета документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви 8 год.; проведення арифметичних розрахунків 30 хв.; вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу в т.ч. забезпечення примусового виконання судового рішення 3 год. загальна вартість послуг складає 8'500,00 грн. сторони підтвердили факт належного надання послуг та відсутність претензій до адвоката.
59. ФОП ОСОБА_2 заперечуючи заявлені витрати на правову допомогу, які позивач просить відшкодувати, вказала, що такі витрати є неспівмірними зі складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами), часом витраченим на їх надання, обсягом виконаної роботи, ціною позову та значенням справи для сторін. Так, відповідач зазначив, що суд в ухвалі від 14.06.2022 визнав дану справу малозначною та вважав за необхідне здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
60. Наступне, щодо наданих послуг: огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів (4 год.), аналіз судової практики (1 год. 10 хв.), проведення арифметичних розрахунків (0,5 год.) фактично включається у підготовку позовної заяви і пакету документів, необхідних для звернення до суду (8 год.) і є по суті однією послугою, яка надається в сукупності, і явно не займає 13 год. 40 хв. про, які вказує адвокат позивача. Також, відповідач вказує, що переговори щодо повернення боргу чи мирного компромісного врегулювання спору зі сторони адвоката (20 хв.) взагалі не проводилось. Разом з тим, незрозумілим є зазначення 3 год. надання послуг вартістю 2'000,00 грн за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу в т.ч. забезпечення примусового виконання рішення суду. Більше того, жодним чином необґрунтовано розумні межі гонорару успіху у розмірі 3'000,00 грн.
61. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
62. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
63. Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
64. Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
65. Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
66. Наявність Договору про надання правової допомоги свідчить про те, що сторони узгодили перелік, вид, вартість та інші істотні для них умови надання правничої допомоги, тобто, визначили детальний перелік робіт, час на їх виконання, оцінивши такі послуги у загальному розмірі 8'500,00 грн, не враховуючи гонорару успіху 3'000,00 грн.
67. Водночас, як з'ясовано судом, в акті приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2022, роботи щодо проведення заходів досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів та аналіз судової практики відрізняються на 10 хвилин по тривалості, від тих, що передбачені договором. Разом з тим у позові, а.с. 6, стороною наведено вартісна оцінка робіт, що передбачені як у договорі, так і в акті, замість, погодинного розрахунку, щоб вказаний попередньо. У даному випадку суд вказує про право сторони, вказувати свої витрати як виходячи з часових витрат, так оцінюючи їх вартість, однак в загальному суд зобов'язаний оцінити вказану інформацію у сукупності, з урахування вищевказаних критеріїв оцінки витрат, які підлягають відшкодуванню.
68. Суд оцінюючи види та вартість наданих послуг, зазначає, що погоджується з відповідачем щодо необґрунтованості зазначення таких лише в частині визначення витрат проведення арифметичних розрахунків (0,5 год.) вартістю 300 грн, адже такі витрати входять у розділ написання позовної заяви та 100,00 грн за проведення переговорів, які як вказує відповідач адвокат позивача, не проводив або не довів, що проводив, адже доказів протилежного до матеріалів справи не подано. Також, суд критично оцінює доводи заявника про понесення витрат на правову допомогу щодо забезпечення виконання судового рішення, адже станом на момент надання послуг адвокатом, такі послуги не надані. З цього приводу можна відзначити лише те, що відшкодуванню підлягають витрати, які є надані і відповідним чином доведеними. У цьому випадку послуги, які можуть бути наданими на стадії виконання рішення суду ще не надавались позивачу, а відтак, станом на час ухвалення рішення немає підстав відшкодовувати послуги, які не були надані, тому у розрізі цього пункту, суд вважає за необхідне зменшити вартість заявлених до відшкодування витрат з 2'000,00 грн до 1'000,00 грн. Одночасно, суд критично оцінює і розділ: огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів (4 год.), вартість робіт за який складає 2'000,00 грн. На думку суду такий не відповідає критеріям реальності, адже позивачем надано у розпорядження адвоката 14 документів, кожен з яких по одному аркуші, в тому числі необхідно враховувати, що ці документи є подібними за змістом, адже стосуються двох подібних перевезень (договір-заявка, CMR, рахунок та накладна на відправку, тощо), які на більш як 80 відсотків є тотожними. Разом з тим, адвокатом не уточнено більш широкого переліку наданих послуг. що не дає можливості суду переконатись у реальності їх надання чи дійсності таких витрат. Як наслідок, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат вказаного розмірі до 1'500,00 грн.
69. В іншій частині заперечення відповідача є необґрунтованими, а більше того - помилковими, адже судом дана справа не визнавалась малозначною, а лише справою незначної складності, що є різним за своїх визначенням. Окрім того, відповідач подавши письмове заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у подальшому так і не довів необґрунтованість вимог позивача, не подавав інших письмових заперечень (окрім відзиву), якщо вважав, що дана справа містить вагомий інтерес для нього.
70. Отже, суд не вважає витрати за надані послуги не обґрунтованими, окрім вказаних у пункті 69 рішення, а навпаки вважає їх такими, що відповідає критерію реальності (дійсності) та розумності. Таким чином суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 6'600,00 грн.
71. Цього ж принципу дотримується Велика Палата Верховного Суду, яка вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
72. Щодо гонорару успіху, суд зазначає таке. Позивач сам посилаючи на постанову ВП ВС від 12.05.2022 у справі № 904/4507/18 вказує про підставність відшкодування заявленого гонорару успіху у розмірі 3'000,0 грн.
73. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
74. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
75. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
76. З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
77. Отже, зважаючи на вищевказане, суд критично ставиться до відшкодування заявленого повного розміру «гонорару успіху», однак оцінюючи інтереси обох сторін, беручи до уваги рівність сторін та необхідність доведення своєї позиції, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу розмір «гонорару успіху» у розмірі 1'318,80 грн, що у сукупності з 6'600,00 грн відшкодованих вище, буде становити 10 відсотків від пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 79?188,00 грн - боргу, 2'481,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору та 7?918,80 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В частині стягнення 5'000,00 грн боргу провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 22.09.2022.
Суддя Трускавецький В.П.