12.09.2022 Справа № 914/2091/18
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б. при секретарі Походзяєвій М.С., розглянув заяву: Львівського комунального підприємства “Рембуд”
про розстрочку виконання рішення у справі №914/2091/18
за позовною заявою: Львівського комунального підприємства “Рембуд”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Салон “Архітектура.Будівництво.Дизайн.”, м. Львів
про зобов'язання вивезення з будівельного майданчика, який знаходиться за адресою вул. Чупринки с. Малехів Жовківського району Львівської області, будівельну техніку, а саме будівельний кран
За участі представників:
Від позивача: Козловський А.В. - адвокат;
Від заявника: Янків І.М. - адвокат.
31.08.2022, за вх.№2755/22, до Господарського суду Львівської області надійшла від ЛКП “Рембуд” заява про розстрочку виконання судового рішення (ухвали суду від 05.04.2019, якою затверджено мирову угоду) на 4 місяці. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022р. заяву для розгляду передано судді Кітаєвій С.Б.
Ухвалою від 02.09.2022 заяву позивача від 31.08.2022, за вх.№2755/22, прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 12.09.2022 о 14:00 год.
12.09.2022, за вх.№18788/22, у документообігу суду зареєстровані подані відповідачем пояснення.
У судове засідання 12.09.2022 з'явився представник позивача, вимоги защяви підтримав.
У судове засідання 12.09.2022 з'явився представник відповідача, який подав письмові пояснення по суті заяви позивача про розстрочку виконання судового рішення, де зокрема вимоги заяви заперечив, оскільки виконання мирової угоди протягом трьох років неодноразово відстрочувалося, подальше розстрочення судом мирової угоди вважає зловживанням процесуальними правами з боку ЛКП «Рембуд». Зазначив, що є фінансово спроможним та стабільним підприємством навіть у даний час. Проте, в судовому засіданні представник відповідача (Янків І.М.), який підписав пояснення від 11.09.2022 в усній формі змінив позицію щодо заяви позивача та не заперечував проти її задоволення. При цьому, пояснення від 11.09.2022 з боку відповідача не відкликані.
З приводу визнання/невизнання відповідачем поданої позивачем заяви, суд вбачає за доцільне зазначити, що та чи інша позиція сторони щодо розстрочки виконання судового рішення може бути судом врахована за умови, що вона (позиція) не суперечить Закону.
В процесі розгляду заяви та матеріалів справи судом встановлено:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2019 у справі №914/2091/18 затверджено мирову угоду та закрито провадження. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
31.08.2022, за вх.№2755/22, до Господарського суду Львівської області надійшла від ЛКП “Рембуд” заява про розстрочку виконання мирової угоди на 4 місяці. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022р. заяву для розгляду передано судді Кітаєвій С.Б.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідно до мирової угоди відповідач зобов'язувався вивезти будівельне обладнання до 01.06.2019, а позивач зобов'язався оплатити витрати відповідача в сумі 828815,75 грн. Судові витрати сторони поділили порівну. За твердженням позивача, ЛКП “Рембуд”, виконало свої зобов'язання частково. 12.07.2021 оплатило 161312,87 грн. Залишок заборгованості за мировою угодою становить 667502,88 грн.
11.04.2022 Сихівським відділом ДВС у м. Львові за заявою ТзОВ “Салон “Архітектура.Будівництво.Дизайн.” відкрито виконавче провадження №68781323
Як зазначено в заяві відповідача на даний час існують підстави для розстрочення виконання судового рішення з наступних підстав.
ЛКП “Рембуд” - є комунальним підприємством. Відповідно до п.1.1 Статуту ЛКП “Рембуд”, підприємство створене Львівською міською радою та підпорядковується Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, що є представником власника - територіального громади м. Львова і є органом, до сфери управління його входить комунальне підприємство. У п. 4.2 Статуту зазначено, що майно Підприємства є комунальною власністю громади м. Львова.
Єдиним джерелом надходження коштів ЛКП “Рембуд” є місцевий бюджет м.Львова, розпорядником якого є Львівська міська рада. ЛКП “Рембуд” здійснює свою діяльність за рахунок коштів перерахованих ЛМР до його Статутного фонду.
Позивач неодноразово звертався до ЛМР з прохання профінансувати сплату його заборгованості перед ТзОВ “Салон “Архітектура. Будівництво. Дизайн.” по цій мировій угоді. Сплата заборгованості була погоджена Департаментом житлового господарства та інфраструктури та депутатськими комісіями ЛМР в складі Розпису використання коштів, виділених з бюджету розвитку у 2021 р. як внесок в статутний капітал ЛКП “Рембуд” в грудні 2021 року. Кошти на сплату заборгованості мали поступити ЛКП “Рембуд” 30.12.2021. За повідомленням заявника кошти отримані ЛКП “Рембуд” не були, незважаючи на наявність підписаного розпорядження міського голови.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану згідно з Указом президента України 24 лютого 2022 року N 64/2022, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, Львівською міською радою призупинено фінансування всіх проектів крім критично важливих та тих які пов'язані із обороною.
Після відкриття виконавчого провадження, ЛКП “Рембуд” в котрий раз звернувся до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (орган до сфери управління його входить комунальне підприємство) з проханням вирішити питання із виділення коштів для погашення заборгованості по цій мировій угоді. У позивача немає іншого власного майна та інших коштів на яке може бути звернене стягнення при примусовому виконанні мирової угоди. Відповідно до Фінансової звітності малого підприємства збитки ЛКП “Рембуд” у 2021 році становлять 70 млн. 223 тис. грн. Заборгованість підприємства по заробітній платі перед працівниками, на дату підписання даної заяви, становить 587 тис. грн.
Позивач вважає, що на даний час наявні обставини, що не тільки істотно ускладнять виконання рішення суду але і роблять його виконання неможливим. Разом з тим, на думку заявника ним вчинено всі можливі дії для того щоб виконати умови мирової угоди. Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, якій підпорядковується відповідач на даний час вирішується питання по перерахуванні коштів в статутний фонд ЛКП “Рембуд” за рахунок яких і буде виконано рішення суду.
ТзОВ “Салон “Архітектура.Будівництво.Дизайн.” не заперечило проти відстрочки виконання мирової угоди до 01 серпня 2022 року.
Приймаючи судове рішення за результатами розгляду заяви, суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити (щодо доводів позивача про призупинення Львівською міською радою фінансування всіх проектів окрім тих, які пов'язані із обороною країни через військову агресію Російської Федерації проти України), що судове рішення, яке набрало законної сили не належить «до проектів» Львівської міської ради.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, законодавець встановлює термін в межах, якого при достатності підстав та наявності поважних причин, можливе розстрочення або відстрочення виконання судового рішення.
Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню.
В даному випадку період розстрочення виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 05.04.2019 у справі № 914/2091/18, якою затверджена мирова угода, не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 05.04.2020.
Приймаючи до уваги вищенаведене та те, що рішення (ухвалу) у даній справі постановлено 05.04.2019, ЛКП “Рембуд” звернулося із заявою про розстрочку виконання цього рішення (ухвали) поза межами встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України, строку для розстрочення виконання судового рішення, а тому заява ЛКП “Рембуд” про розстрочку виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 05.04.2019 у справі № 914/2091/22 задоволенню не підлягає в силу приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Керуючись нормами ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви Львівського комунального підприємства “Рембуд” про розстрочку виконання мирової угоди у справі №914/2091/18 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.