79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.09.2022 Справа № 914/1547/22
м.Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Диліжанс ЖД», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост», м.Львів
про стягнення 15905,49 грн. заборгованості.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участю секретаря Походзяєвої М.С.
Представники сторін:
від позивача: Мінченко Я.В. - адвокат (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Диліжанс ЖД» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост», про стягнення 15905,49 грн. заборгованості, з якого: 14000,00 грн. заборгованості за договором перевезення від 03.12.2021, 166,85 грн. 3% річних, 1738,64 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 18.07.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 24.08.2022.
01.08.2022, за вх.№16214/22, від відповідача поступив відзив на позовну заяву.
12.08.2022, за вх. №16978/22, від позивача надійшло клопотання про участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 24.08.2022 на 11 год. 20 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con», яке, у зв'язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці, отримано суддею для розгляду 15.08.2022. Ухвалою суду від 15.08.2022 заяву позивача задоволено.
22.08.2022, за вх.№17481/22, від позивача поступила заява про часткове закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.08.2022 судове засідання відкладено на 15.09.2022.
09.09.2022, за вх. 18695/22, від позивача надійшло клопотання про участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.09.2022 на 13 год. 15 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con». Ухвалою суду від 13.09.2022 заяву позивача задоволено.
Представник позивача у судове засідання в режимі відеоконференції з'явився, просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у сумі 14000,00 грн, в інші частині позовні вимоги про стягнення 166,85 грн. 3% річних, та 1738,64 грн. інфляційних втрат підтримав. Також просив стягнути 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечив, причин неявки в судові засідання не повідомив. Заяв, клопотань від відповідача, станом на дату судового засідання, до суду не надходило.
Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 25.07.2022, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, участь у судовому засідання є правом, а не обов'язком сторін, беручи до уваги строки розгляду даної справи, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.09.2022 за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 15.09.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
02.12.2021 року о 15:30, з метою організації та виконання 03.12.2021 року перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Київ (Промислова ЗГ) - м. Хмельницький-1 (О.Кобилянської 35) - Кам'янець-Подільський (Хмельницьке шосе 34) - Чернівці-1 (Винниченка 18а), Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС ГЛОБАЛ ПОСТ» (надалі - Відповідач), на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИЛІЖАНС ЖД» (надалі - Позивач) було надіслано разовий Договір перевезення (у форматі Word)
02.12.2021 року о 16:56, узгодивши усі істотні умови вище вказаного разового Договору перевезення, ТОВ «ДИЛІЖАНС ЖД», на електронну адресу ТОВ «АВТОЛЮКС ГЛОБАЛ ПОСТ» направив скан-копію договору перевезення, підписаного та скріпленого печаткою зі сторони Позивача.
За результатами наданих послуг перевезення, між сторонами за допомогою електронної системи документообігу М.Е.dos, було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1612 від 04.12.2021 року, на загальну суму 14000 грн. (Перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Київ (Промислова 3Г) - м.Хмельницький-1 (О.Кобилянської 35) - Кам'янець-Подільський (Хмельницьке шосе 34) - Чернівці-1 (Винниченка 18а), а/м Ман НОМЕР_1 НОМЕР_2 , водій Гриценко А .В )
У зв'язку із простроченням виконання зобов'язання позивач також нараховує відповідачу 166,85 грн 3% річних та 1738,64 грн інфляційних втрат.
В процесі розгляду справи позивачем подано клопотання про часткове закриття провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у сумі 14000,00 грн. Просить суд стягнути 166,85 грн. 3% річних, та 1738,64 грн. інфляційних втрат, а також 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав частково позовні вимоги в частині 14000,00 грн. основного боргу.
Також відповідач вказав на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України введено воєнний стан. Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Відповідач ствердив, що п.5.1.2 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків даного договору, якщо таке не виконання викликано форс-мажорними обставинами, існування яких підтверджено відповідним документом виданим ТПП України.
Відтак відповідач вважає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності його за порушення умов договору.
Обставини справи.
02.12.2021 року о 15:30, з метою організації та виконання, 03.12.2021 року, перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Київ (Промислова 3Г) - м. Хмельницький-1 (О.Кобилянської 35) - Кам'янець-Подільський (Хмельницьке шосе 34) - Чернівці-1 (Винниченка 18а), Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС ГЛОБАЛ ПОСТ» (надалі - Відповідач), на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИЛІЖАНС ЖД» (надалі - Позивач) було надіслано разовий Договір перевезення (у форматі Word).
02.12.2021 року о 16:56, узгодивши істотні умови вище вказаного разового Договору перевезення, ТОВ «ДИЛІЖАНС ЖД», на електронну адресу ТОВ «АВТОЛЮКС ГЛОБАЛ ПОСТ» направив скан-копію договору перевезення, підписаного та скріпленого печаткою зі сторони Позивача.
Згідно п. 1.1. Договору - «Вантажовідправник: ТОВ «АВТОЛЮКС ГЛОБАЛ ПОСТ» Згідно п. 1.1. Договору - «Вантажоодержувач: Той самий.
Відповідно п. 1.3. Договору _ «Виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах визначених Договором, доставити наданий йому Вантажовідправником вантаж до Вантажоодержувача а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену тату.
Згідно п. 2.1. Договору, Виконавець зобов'язується прийняти, а Вантажовідправник передати для перевезення вантажі згідно п. 1.3. Договору. За маршрутом : Київ, Промислова 3г (район Виду бичі) Хмельницький-1 вул.О. Кобилянської, 35- Каменець-ІІодільський (Хмельницьке шосе, 34) 1091- Чернівці-1 вул. Винниченка, 18А» Згідно л. 4.1. Договору _ «Вартість перевезення: 14 000 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 4.2. Договору, Замовник здійснює оплату за надані послуги у безготівковій формі виключно по факту прийняття послуг на підставі підписаного двома Сторонами Акту приймання-здачі наданих послуг, який подається разом із рахунками Виконавця та ТТН. Замовник звільняється від оплати транспортних послуг згідно Акту виконаних робіт в розмірі втраченої/зменшеної з вини Виконавця суми податкового кредиту та/або штрафних санкцій нарахованих Замовнику зі сторони податкових органів відповідно до п. 3.1.8. цього Договору, що вважатиметься відмовою у прийнятті наданих послуг згідно Акту в частіші зменшеної суми оплати.
Згідно п. 4.3. Договору, якщо інше не передбачено даним Договором оплата проводиться Замовником шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання послуг, до якого повинні бути додані належним чином оформлені (підписані) ТТН та із врахуванням умов п.4.2. Договору.
Відповідно до п.9.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання зобов 'язань Сторонами».
Згідно п. 9.3. Договору сторони визнають факсимільні примірники даного Договору та підтверджують свої зобов'язання за ними. Сторони зобов'язуються обмінятись оригіналами в 15-денний строк з дати його підписання.
Відповідачем укладення договору від 03.12.2021 перевезення не заперечується.
За результатами наданих послуг перевезення, між сторонами за допомогою електронної системи документообігу М.Е.dos, було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1612 від 04.12.2021 року, на загальну суму 14000 грн. (Перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Київ (Промислова 3Г) - м.Хмельницький-1 (О.Кобилянської 35) - Кам'янець-Подільський (Хмельницьке шосе 34) - Чернівці-1 (Винниченка 18а), а/м Ман НОМЕР_1 НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 )
20.01.2022 року о 11:47:43, за допомогою електронної системи документообігу М.Е.dос, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1612 від 04.12.2021 року, на суму 14000 грн., був підписаний Директором ТОВ «ДИЛІЖАНС ЖД» електронним цифровим підписом та направлений Відповідачу на підпис, (доставлено відповідачу 20.01.2022 року о 16:24)
21.01.2022 14:26:34, за допомогою електронної системи документообігу М.Е.dос, Відповідачем було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1612 від 04.12.2021 року, на суму 14000 грн., та направлено в системі М.Е.dос, Позивачу.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнення заборгованості за договором перевезення від 03.12.2021, яка на момент подання позову становила 14000,00 грн. За прострочення виконання зобов'язання з оплати грошового зобов'язання позивачем нараховано 166,85 грн. 3% річних, та 1738,64 грн. інфляційних втрат.
В процесі разгляду справи сторонами надано докази погашення суми основного боргу у розмірі 14000,00 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України).
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України).
У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України).
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 Цивільного кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що Акт надання послуг №1612 підписаний сторонами 04.12.2021р. (без будь-яких зауважень та претензій щодо виконаних робіт та їх вартості), слід вважати, що зобов'язання перевізника були виконані належним чином.
Згідно п. 4.3. Договору, якщо інше не передбачено даним Договором оплата проводиться Замовником шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання послуг, до якого повинні бути додані належним чином оформлені (підписані) ТТН та із врахуванням умов п.4.2. Договору.
Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено оплату суми основного боргу у розмірі 14000,00 грн.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведе, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 14000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, спричинених воєнними діями Російської Федерації на території України, а відтак, на можливість звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків даного договору на підставі п.5.1.2 договору, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. (Така правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21).
Належним доказом дії форс-мажорних обставин для відповідача мав би бути сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи іншим уповноваженим органом. Однак, у даній справі, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини. Доказів звернення до торгово-промислової палати для отримання сертифікату не надано.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Таким чином, відповідачем всупереч установленому законом порядку не підтверджено настання в останнього форс-мажорних обставин та не доведено причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання договірних зобов'язань.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 08.06.2022 у справі № 924/207/20 тощо).
Згідно з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. У постанові від 09.11.2021 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі 926/24/21, зазначено, що така міра відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційні нарахування за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.
Таким чином, нарахування інфляційних втрат на 3 % річних після 23.02.22 є правомірним.
Крім того, суд зазначає, що зобов'язання з оплати послуг з перевезення виникло до 24.02.2022, а саме 11.02.2022.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що такі пораховано вірно, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення 166,85 грн. 3% річних, та 1738,64 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи наведене, після набрання рішенням у справі законної сили, позивач вправі звернутися до суду з письмовим клопотання про повернення йому з Державного бюджету України 2183,77 грн. сплаченого судового збору. Натомість решта судового збору - 297,23 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з огляду на часткове задоволення позовних вимог.
Представником позивача у позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн., та вказану суму позивач просить стягнути за результатами розгляду справи з відповідача. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. представник позивача надав:
- копію договору №11-01/8/22 від 11.01.2022р. про надання правової допомоги.
- копію замовлення №27-06/22 від 27.06.2022 - додаток до Договору №11-01/8/22 від 11.01.2022,
- копію акту надання послуг №108 від 07.07.2022 на суму 5000,00 грн.
- копію платіжного доручення №280 від 08.07.2022р. на суму 5000,00грн. про оплату за надання послуг з правової (правничої) допомоги, згідно договору №11-01/8/22 від 11.01.2022, акт №1088 від 07.07.2022.
- копія довіреності №12-01/8/22 від 12.01.2022
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №8045/10 від 18.07.2019.
Згідно п.5.1. договору №11-01/8/22 від 11.01.2022 про надання правової допомоги розмір гонорару , який Клієнт сплачує Адвокатському Бюро визначається за домовленістю сторін, та визначається у відповідних додатках до цього Договору, виходячи з складності правового питання, справи, її тривалості, важливості питання, що вирішується для Клієнта, фінансових можливостей та матеріального стану Клієнта.
Відповідно до п.5.2. договору №11-01/8/22 від 11.01.2022 про надання правової допомоги розмір гонорару є фіксованим та вноситься протягом п'яти днів після підписання цього договору.
Згідно замовлення №27-06/22 від 27.06.2022, який є додатком до Договору №11-01/8/22 від 11.01.2022, у п.1 якого сторони погодили , що правовою (правничою) допомогою є судовий захист інтересів Клієнта (ТзОВ «Дилієанс ЖД») у справі про стягнення заборгованості з ТОВ «Автолюкс Глобал Пост», за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №1612 від 04.12.2021року.
У п.2 замовлення №27-06/22 від 27.06.2022, сторони погодили, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правових (правничих) послуг визначено Сторонами з врахуванням вимог ст.126 Господарського процесуального кодексу України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання складає, 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), які включають в себе: вивчення та аналіз документів наданих Клієнтом, пошук актуальної судової практики; надання юридичної консультації; підготовка та складання позовної заяви; формування доказів, оформлення і надсилання позовної заяви; підготовка усіх необхідних клопотань, заяв, пояснень, та інших процесуальних документів, які необхідні для захисту прав та законних інтересів Клієнта.
Частинами 1-3 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не поступало.
Враховуючи, те, що провадження у справі було відкрито, а відповідачем сплачено суду основного боргу після відкриття провадження, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост» (79020, м.Львів, вул.Під Голоском, буд.2-А, ідентифікаційний код 42503626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Диліжанс ЖД» (01030, м.Київ, вул.Пирогова, 6А; ідентифікаційний код 41121825) 166,85 грн. 3% річних, 1738,64 грн. інфляційних втрат, 297,23 грн. судового збору, 5000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 14000,00 грн. основного боргу закрити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 20.09.2022.
Суддя Кітаєва С.Б.