Справа №694/1646/22
провадження № 1-кс/694/544/22
22.09.2022 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., за участю секретаря судового засідання Матвієнко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м.Звенигородка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області відповідно до ст.303 КПК України,
До Звенигородського районного суду Черкаської області 14.09.2022 р. надійшла зазначена скарга, яка полягає у невнесенні, всупереч вимог ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_1 від 12.09.2022 року:
-за ч.1 ст.367 КК України, за фактом умисного допущення службової недбалості приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М., яка 15.07.2014 під час перевірки зібраного пакету документів на прийняття спадщини по заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі підробного дублікату свідоцтва про право власності житлового будинку на ОСОБА_4 умисно не повідомила правоохоронні органи) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила вимоги чинного Цивільного кодексу України;
-за ст.365-2 КК України, за фактом (зловживання повноваженнями особи, які надають публічні послуги) приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М., яка видала свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.10.2014 за №4336 на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , чим порушила вимоги чинного Цивільного кодексу України;
- за ст.367 КК України, за фактом умисного допущення недбалості приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 у жовтні 2015, що полягає у невнесенні згідно рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.04.2015 в справі №694/2110/14-ц та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07.07.2015 змін в свідоцтво про право на спадщину та змін до відповідного запису в Єдиному державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила вимоги ст.18 Цивільного процесуального кодексу України - судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справа передана слідчому судді Сакун Д.І.
15.09.2022 року за скаргою було відкрито провадження і призначено судовий розгляд на 22.09.2022.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Представник Звенигородської окружної прокуратури та Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, в тому числі документи, які згідно поданої скарги просив дослідити скаржник, а саме: копію рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.04.2015 в справі №694/2110/14-ц та копію рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07.07.2015, копію листа Черкаської ОДА від 18.01.2021, копію листа МЮУ від 26.03.2021, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчим суддею, крім іншого, є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України до слідчого судді, крім іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Водночас внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до матеріалів справи заявник 12.09.2022 року звернувся до Звенигородської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного допущення службової недбалості та за фактом зловживання повноваженнями особи, які надають публічні послуги приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М. під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.10.2014 за №4336 на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Станом на час розгляду скарги заявник не отримав жодної відповіді від Звенигородської окружної прокуратури, зокрема щодо внесення чи наслідків розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Оцінивши обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не містить відомостей, які б вказували на вчинення приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 злочину, а фактично зводиться до його незгоди з цією нотаріальною дією, що свідчить про те, що питання її законності має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, а не кримінального провадження.
Крім того, зазначити, що питання дотримання державними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства на даний час регулюється наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5.
За змістом висновків колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суд, які викладено в постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу
кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею постановляється ухвала про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням того, що підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 , відсутні, вважаю необхідним у задоволенні цієї частини скарги відмовити.
Щодо висловленого у скарзі клопотання скаржника про тимчасовий доступ до документів також необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
Частиною 1 статті 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування, чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування не проводиться і скаржник, відповідно, не є стороною кримінального провадження, відтак правом на звернення з таким клопотанням він не наділений. Крім того, вказане клопотання стосується доступу до матеріалів, у яких скаржник є стороною, а отже не був позбавлений можливості отримати копії вказаних матеріалів та приєднати їх до поданої скарги з метою її обґрунтування. На підставі наведеного, з врахуванням того, що кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає постановлення слідчим суддею ухвали про залишення клопотання без розгляду чи закриття провадження за вказаним клопотанням, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 214, 303, 306, 307, 309, 393-395, КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області відповідно до ст.. 303 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.
Слідчий суддя Д.І.Сакун