Справа № 545/1129/22
Провадження № 2/545/760/22
"21" вересня 2022 р. року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шелудякова Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лабовкіної Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Абазівське споживче товариство про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Абазівське споживче товариство про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлений належним чином, в матеріалах справи наявна заява, в якій прохав розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Окрім цього відповідач також викликався, шляхом розміщення інформації на веб-сайті Полтавського районного суду Полтавської області, веб-портал «Судова влада України». Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Окрім цього відповідач також викликався, шляхом розміщення інформації на веб-сайті Полтавського районного суду Полтавської області, веб-портал «Судова влада України». Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Третя особа: Абазівське споживче товариство свого представника до суду не направили, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03 листопада 2004 року позивачка ОСОБА_1 придбала у Абазівського споживчого товариства 14/100 часини торгового комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На час укладення договору позивачка мала дошлюбне прізвище, тож в договорі вона зазначена як ОСОБА_4 . Прізвище на ОСОБА_5 було змінене після укладення шлюбу 04.03.2006 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, копія якого додається до позову.
Час від часу Абазівське споживче товариство відчужувало частки приміщення торгового комплексу, укладаючи договори купівлі-продажу з фізичними особами. Деякі власники приміщень виділились в окрему інвентарну одиницю і отримали нову адресу на власне нерухоме майно, а інші, зокрема відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , залишилися співвласниками комплексу, хоча фактично володіють окремими приміщеннями, які технічно не залежні одна від одної. Абазівським споживчим товариством також було оформлено документи на власне нерухоме майно, виділивши свою частку торгового комплексу в окрему інвентарну одиницю, що підтверджується рішенням Полтавського районного суду від 16 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 16 грудня 2022 року.
28 липня 2005 року позивачка продала 7/100 часток від своєї долі нерухомого майна, після чого її частка у торговому комплексі стала 7/100.
12 січня 2021 року рішенням сесії Абазівської сільської ради Полтавського району було надано дозвіл, в тому числі позивачці, на виготовлення технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,0146 га для земель громадської забудови (комерційного використання, під обслуговування магазину в АДРЕСА_1 ). Пізніше було присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 5324080101:01:003:0204, та укладено договір оренди земельної ділянки і зареєстровано 06.09.2016 р. про що свідчить інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Отже, позивачка отримала у користування земельну ділянку для обслуговування її частини магазину.
На даний час позивачка має намір продати свою частку у торговому комплексі в АДРЕСА_1 , але за відсутності повного складу співвласників не можливо укласти нотаріальний договір відчуження нерухомого майна. Після розрахунку часток позивачка має у власності 7/100 частини нежитлових приміщень, ОСОБА_3 - 39/500, ОСОБА_2 - 7/100. Отже, за даним складом часток неможливо зареєструвати одиницю, так як інші співвласники виділили свої частки, а відповідачі не здійснили перерахунок часток та не зареєстрували частки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тож, між співвласниками немає згоди щодо оформлення документів, щоб в подальшому було можливо зареєструвати речові права і укласти договір про поділ нерухомого майна в нотаріальному порядку або договір купівлі-продажу частки нерухомого майна. Таким чином, виділення в окрему одиницю частки майна у спільній частковій власності можливе тільки в судовому порядку.
Згідно зі ст. ст. 321, 317, 319 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частиною 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира). Згідно технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району”, до приміщень, що належать позивачці відноситься частина магазину “Г” у складі: тамбур 1 площею 1,0 м. кв.; торгівельна зала 2 площею 50,8 м. кв.; склад 3 площею 8,9 м. кв.; побутове приміщення 4 площею 5,4 м. кв.; побутове приміщення 5 площею 8,9 м. кв.; тамбур 6 площею 3,8 м. кв.; склад 7 площею 18.5 м. кв. Всього загальна площа приміщень 97,3 м. кв. Крім того, позивачці належить приміщення № 1 котельні “И” площею 7,2 м. кв.
Позивачка замовила висновок експерта № 55 від 02.02.2022 р. щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна згідно якого частина нежитлових приміщень, які належать позивачці є відокремленими, мають окремі входи в приміщення і можуть бути виділені в окремий об'єкт права власності (у висновку зафарбовано жовтим кольором). Основні конструкції будівлі не порушені. Приміщення забезпечені необхідними інженерними мережами та обладнанням. Технічний стан всіх основних конструкцій будівель задовільний, посилень та ремонту не потребують. Експлуатаційну надійність приміщень забезпечено.
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1., 2.4. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна від 18 червня 2007 року, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України та за наявності висновку експерта № 345 щодо технічної можливості поділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна, слід дійти висновку, що частина торгового комплексу, яка належить Абазівському споживчому товариству може бути виділена в окрему одиницю.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 275, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Абазівське споживче товариство про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності, як на самостійний об'єкт нерухомого майна, магазин «Г» у складі: тамбур 1 площею 1,0 м.кв.; торгівельна зала 2 площею 50,8 м.кв.; склад 3 площею 8,9 м.кв.; побутове приміщення 4 площею 5,4 м.кв.; побутове приміщення 5 площею 8,9 м.кв.; тамбур 6 площею 3,8 м.кв.; склад 7 площею 18.5 м.кв.; загальною площею 97,3 м.кв.; та приміщення №1 котельні «И» площею 7,2 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 7/100 частини громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Судовий збір та понесені судові витрати віднести за рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Л. В. Шелудяков