Справа №534/688/22
Провадження № 1-кс/534/308/22
22 вересня 2022 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., за участю: секретаря судового засідання Циганко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання адвоката Кононека Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся адвокат Кононенко В.А. в інтересах власника майна ОСОБА_1 , в якій просить скасувати арешт накладений ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.07.2022 в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022170520000150 від 05.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, пердбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy M22, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з номером мобільного оператора НОМЕР_3 .
В судове засідання ОСОБА_2 не прибув. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Розглянувши підстави для скасування арешту майна, які були викладені у заяві та дослідивши письмові матеріали додані до неї, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.07.2022 було накладено арешт у тому числі і на мобільний телефон марки «Samsung» моделі «M22», IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 та номером мобільного оператора НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК України).
Тобто інститут скасування арешту пов'язаний із наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Перевіряючи обґрунтованість накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Підставами для накладення арешту на майно ухвалою слідчого судді від 01.09.2021, відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.170 КК України є забезпечення збереження речового у кримінальному провадженні.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Як вбачається з ухвали слідчого судді він встановив наявність підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи приписи ст. 96-2 КК України.
Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Водночас в ході розгляду клопотання, зокрема не були доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В той же час із досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене. Тобто досудове розслідування на час розгляду клопотання не закінчено у встановленому законом порядку, а тому на переконання суду скасування заходу забезпечення може призвести до втрати речових доказів, що в свою чергу зашкодить меті кримінального провадження.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Водночас в матеріалах клопотання відсутня постанова прокурора про закриття кримінального провадження, обвинувальний акт, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що свідчить про те, що досудове розслідування не закінчено у встановленому законом поряду.
Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Натомість адвокатом не доведено необґрунтованості накладення арешту на вказане майно та відсутності подальшої потреби в ньому.
Керуючись ст.ст.170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України
У задоволенні клопотання представника власника майна адвоката Кононека Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В'ячеслав МОРОЗОВ