Справа № 534/1336/20
Провадження № 2/534/525/22
29 серпня 2022 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Морозова В.Ю., за участю секретаря судового засідання Циганко М.А., представника позивача Білозора О.Л. ,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулась до суду із позовом в якому просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
. Позивач позов обгрунтовує тим, що 19.12.2014 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2015 року. Донька ОСОБА_4 проживає з тнею та знаходиться на її утриманні. Одразу ж після народження доньки між ними почали виникати непорозуміння. 3 липня місяця 2015 року вони фактично припинили шлюбні стосунки та проживають окремо. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2017 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано, що підтверджується заочним рішенням суду по справі №127/19414/16-11. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2016 року було присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 12.09.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ОСОБА_3 не цікавиться життям доньки, не виявляв бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у її виховані, та навіть не проявляв таких намірів. За період часу з лишня 2015 року по даний час батько дитини лише чотири рази (в період 2015-2018 р.р.) приїжджав у м. Вінницю та бачився з донькою. За період з 2018 року по даний час відповідач жодного разу не бачився з дитиною. ОСОБА_3 не цікавиться життям дитини, станом її здоров'я, вихованням та потребами доньки. Відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування її та їх дитини, а з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з відповідачем та в прийманні участі батька в вихованні дитини, а тому, вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач не бажав виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом. Відповідач не виявляє інтересу до стану здоров'я їх доньки. Нагляд за станом здоров'я дитини здійснюю лише вона, ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю на запит адвоката від 08.07.2020 року КН «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Вінниці», яку додано до позову. Так, відповідно до вищевказаної відповіді в історії розвитку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту перебування на обліку у сімейного лікаря ОСОБА_7 , по даний час відсутні дані про те, що дитина була на прийомі разом з батьком ОСОБА_3 . Дитина ходить на прийом до лікаря з матір'ю. Згоду на проведення щеплень дитині надає мати ОСОБА_2 . Також відповідач не виконує свої батьківські обов'язки щодо утримання дитини. Так, з моменту народження доньки, відповідач самоусунувся від обов'язку утримання дитини, та взагалі не надавав коштів на утримання дитини, через що вона була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Так як відповідач проявляє абсолютну байдужість до розвитку, виховання та утримання їхньої доньки. За власним рішенням не зверталась до державної виконавчої служби для примусового стягнення аліментів на утримання дитини, та сама забезпечує доньку усім необхідним для фізичного, розумового та гармонійного розвитку дитини. Відповідач інколи пересилав кошти на утримання дитини, однак не частіше як два-три рази на рік в сумі 1000 грн. Вихованням доньки займається вона, ОСОБА_2 , батько взагалі ніякої участі у вихованні дитини не приймає. Відповідно до довідки № 005-01-16/04 від 12.06.2020 виданої К3 «Дошкільний навчальний заклад № 37 Вінницької міської ради», який відвідує їх донька з 16.08. 2017, батько дитини ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні дитини. Вона має постійне місце роботи, працює в ТОВ «ЛАКИ-2017», та має постійний і стабільний заробіток. Допомогу в утриманні дитини надають також її батьки, та чоловік ОСОБА_8 , з яким вона фактично проживає однією сім'є (без реєстрації шлюбу) вже майже два роки. Їхня донька взагалі не знає батька, так як бачила його кілька разів коли ій ще не виповнилось три року, тому вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав не завдасть шкоди інтересам дитини.
Представник позивача в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини справи просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про проведення розгляду справи у відсутність представники третьої особи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно позовної заяви 19.12.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб.
Від шлюбу народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2015 року. (а.с. 9)
З липня 2015 року фактично припинили шлюбні відносини та рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2017 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується заочним рішенням суду по справі №127/19414/16-11. (а.с. 10)
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2016 року було присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 12.09.2016 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 12-13)
Згідно довідки від 09.06.2020 № 281 виданої квартальним комітетом/комітетом мікрорайону асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці, донька ОСОБА_4 , 2015 року народження зареєстровано разом з ОСОБА_2 , 1994 року народження, за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно до відповіді КН «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Вінниці» на запит адвоката Білозора О.Л. № 1819 від 08.07.2020, згідно записів в історії розвитку дитини ОСОБА_4 , зазначено, що дитина на прийомі з матір'ю. в інформованих згодах на проведення щеплення законним представником дитини ОСОБА_4 вказана мати ОСОБА_2 . В історії розвитку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту перебування на обліку дані про те, що дитина була на прийомі разом з батьком ОСОБА_3 .
Згідно довідки виданої КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 37 Вінницької міської ради» № 05-01-16/04 від 12.06.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 37 Вінницької міської ради» санаторного типу з 16.08.2017. батько дитини ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні дитини. Мати - ОСОБА_2 приймає активну участь у вихованні дитини, відповідально ставиться до батьківських обов'язків, створює належні умови для розвитку дитини.
Згідно висновку органу опіка та піклування Вінницької міської ради № 01-00-011-29208 від 27.04.2021про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки батько з 2015 року проживає окремо від доньки, не підтримує з нею родинних відносин, не цікавиться життям та розвитком дитини, не надає кошти на утримання дитини. Останній раз бачився з донькою у 2018 році. Дитина фактично не знає батька.
Судом наголошується, що відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, сім'ї.
За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так, у відповідності до ст.ст.150,151 СК України первинний і головний обов'язок по вихованню дитини покладається на її батьків. Передача дитини на виховання іншим фізичним чи юридичним особам не звільняє батьків від обов'язку піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та проживання малолітньої дитини з ними, вправі вимагати повернення дитини до себе.
Згідно з вимогами ч.1 та 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав, виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За змістом ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (надалі за текстом - Постанова від 20.03.2007 №3) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 Постанови від 20.03.2007 №3 роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У п. 54 рішення по справі «Хант проти України» зазначено, що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden») і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Таким чином, дослідивши всі надані докази, як по одинці так і в сукупності, суд дійшов висновку, що дійсно батько неповнолітньої ОСОБА_4 - відповідач по справі, ухиляється від своїх обов'язків по вихованню та розвитку дитини, які передбачені вимогами ст.150 СК України.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, та підтверджують той факт, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток доньки, не готує її до самостійного життя, ніяким чином не цікавиться дитиною, а тому, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Суд роз'яснює відповідачу, що відповідно до ст.169 СК України, мати, батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.164 СК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ: 44566028;
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне ім'я позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя В.Ю. Морозов