08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/939/22
381/2373/22
22 вересня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.08.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні характери та погляди на життя. Тривалий час не проживають однією родиною. Збереження сім'ї та примирення не можливо.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
15.09.2022 року, через канцелярію суду позивач подав заяву в якій уточнив позовні вимоги, а саме просив шлюб розірвати з наданням йому права, як батьку малолітньої дитини ОСОБА_4 безперешкодного доступу до спілкування з дитиною.
В судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду подав заяву в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути в його відсутність.
В судове засідання відповідач не з'явилася, на електронну пошту суду надіслала заяву в якій позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі, справу просила розглянути в її відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Матеріалами справи встановлено, що 04 серпня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 217. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, примирення не можливо.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Що стосується вимоги позивача про надання йому права безперешкодного доступу до спілкування з дитиною, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як зазначає позивач в заяві про уточнення позовних вимог, між ним та відповідачем ОСОБА_2 досягнуто порозуміння щодо подальшого взаємного спілкування та спільного виховання дитини ОСОБА_4 , який залишається проживати з матір'ю. Доказів, того що відповідачем чиняться перешкоди, відносно доступу до спілкування з сином, позивачем не надано. З огляду на це позовні вимоги щодо надання права безперешкодного доступу до спілкування з дитиною до задоволення не підлягають і є передчасними.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 56,110,112,113,153,155,157 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер - НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Шлюб зареєстрований 04 серпня 2018 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 217 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Соловей