Справа № 366/1496/22
Провадження №3/366/1223/22
21 вересня 2022 року смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
20.09.2022 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 472344 від 09.09.2022 року:
09.09.2022 року о 19 год. 30 хв. в с. Горонстайпіль по вул. Шевченка ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно Дружини ОСОБА_2 , а саме ображав брутальною лайкою чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та щиро розкаявся.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
До матеріалів справи не долучено постанови суду, яка б свідчила про те, що ОСОБА_1 протягом року, до вчинення діянь, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Отже, у зв'язку з відсутністю зазначеного доказу, суддя не може розцінювати ОСОБА_1 як особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у цьому випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього Рішення, Конституційний Суд України зазначає, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, суддя приходить до висновку, що вони є належними, допустимими і достатніми в їх своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози та образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 472344 від 09.09.2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.09.2022 року.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суддя визнає щире розкаяння винного.
Обставин, які обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
ОСОБА_1 надав до суду довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 072037 від 20.07.2022 року, згідно якої він є інвалідом ІІ групи, а тому згідно п. 9. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільняється від сплати судового збору.
З огляду на вищезазначене, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу без стягнення з нього суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.(сто сімдесят) отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Н.П. Слободян