489/7759/18 20.09.2022
нп 1-кп/490/965/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 489/7759/18
20 вересня 2022 року м.Миколаїв
Колегія Центрального районного суду м.Миколаєва у складі:
головуючого судді Медюка С.О.,
суддів Скрипченко С.М., Дірко І.І.,
при секретарі Богославець Я.С.,
під час проведення у режимі відеоконференції судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150040003050 від 01.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
за участю прокурора Кравченка В.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бабчука С.Я.,
обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Бараненка Д.В.,
обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Олефіра М.В.,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
13.09.2022 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшли клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Кравченка В.М. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , та продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ), незаконно впливати на інших обвинувачених (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).
Крім того, 20.09.2022 року на електронну пошту Центрального районного суду м.Миколаєва надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бабчука С.Я. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що зазначені у клопотанні прокурора ризики, передбачені ст.177 КПК України, не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на ухилення від слідства та суду, або від виконання ним процесуальних рішень, не перешкоджав встановленню істини по справі, частково визнав свою провину, сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, викривав інших співучасників у вчиненні інкримінованих ним діянь та щиро розкаявся. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 має намір ховатися від суду стороною обвинувачення не подано. Крім того, ОСОБА_1 має тяжкі захворювання, його стан здоров'я погіршився, тому подальше перебування під вартою, на думку сторони захисту, може погіршити його стан здоров'я. Також, зазначив, що подальше утримання ОСОБА_1 під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", який не обладнаний бомбосховищем, в умовах воєнного стану та при нанесенні ракетних ударів по м.Миколаєву, фактично загрожує його здоров'ю та життю. З урахуванням наявності позитивних характеризуючих даних про особу обвинуваченого та викладених на підтвердження доводів у клопотанні, просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на заставу в сумі 150 000 гривень, яку у подальшому буде перераховано на рахунок ЗСУ.
В судовому засіданні прокурор вказані клопотання про продовження запобіжних заходів підтримав та просив їх задовольнити. Проти задоволення клопотання захисника Бабчука С.Я. про зміну запобіжного заходу заперечував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Бабчук С.Я. проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, оскільки зазначені у клопотанні ризики нічим не підтверджені.
Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та підтримав клопотання свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Бараненко Д.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат Олефір М.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, клопотання захисника Бабчука С.Я., колегія суддів приходить до наступного.
Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.07.2022 року до 23 вересня 2022 року включно.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що один із інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 злочинів вчинено за попередньою змовою групою осіб, у випадку доведеності винуватості йому може загрожувати покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про його особу, зокрема його віку та стану здоров'я, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.
Колегія суддів також вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 і щодо яких останньому органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватими у інкримінованих злочинах, зможе вплинути на інших обвинувачених, ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина майна, яка була викрадена у потерпілої ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон та золота сережка, так і не були знайдені під час проведення досудового розслідування.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_1 до затримання офіційно не працював, тобто не мав постійного та стабільного джерела прибутку, на час затримання був неодружений (одружився під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою), що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я.
Зокрема, про відсутність міцних соціальних зв'язків свідчить і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився (не зміг) назвати повні прізвище ім'я, по батькові своєї дружини, з якою уклав шлюб під час перебування в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор".
Крім цього, не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на погіршення стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на копію висновку експерта №92-К від 16.10.2020 року, виходячи з наступного.
Так, вказаний висновок було зроблено Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради 16.10.2020 року, а його копію було надано суду лише 20.09.2022 року (тобто майже через 2 роки) разом із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Окрім того, будь яких повідомлень щодо неможливості перебування ОСОБА_1 в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом свого здоров'я, до суду не надходило.
Відтак, колегія суддів, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, а також з урахуванням положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк, а в задоволенні клопотання захисника Бабчука С.Я. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу, слід відмовити.
Доводи захисника Бабчука С.Я. в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобових домашніх арештів відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного.
Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.07.2022 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 23 вересня 2022 року включно.
Крім того, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою її проживання: АДРЕСА_2 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.07.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за теперішнім місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з носінням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_3 продовжено до 23 вересня 2022 року включно.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 та зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останніх колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а саме те, що останні можуть знищити або сховати будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження частини викраденого майна потерпілої.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_3 малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв'язків; ОСОБА_2 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має. Наведене також свідчить про можливе переховування цих осіб від суду.
Доводи захисника Олефіра М.В. в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт, яке підтримала обвинувачена ОСОБА_3 , приймаються судом до уваги виключно як характеризуючі обвинувачену обставини, але з врахуванням наявних ризиків та суспільного інтересу не враховуються, як безумовна підстава для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку.
Відповідно, доводи захисників Бараненка Д.В. та Олефіра М.В. про наявність обставин та підстав для відмови або зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту, є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 331 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 18 листопада 2022 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бабчука С.Я. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 18 листопада 2022 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 18 листопада 2022 року включно, з забороною обвинуваченій цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката Олефіра М.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий С.О. Медюк
Суддя С.М. Скрипченко
Суддя І.І. Дірко