Справа № 484/1015/22
Провадження № 3/484/466/22
25 серпня 2022 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., за участі секретаря Фартушняк Ю.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Кравченко О.С., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 12.04.2022 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.1999 року ГРЕОГАІ м. Южноукраїська, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
12.04.2022 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов протокол про адіміністративне правопорушення серії ААБ №089444 від 07.04.2022 року, за яким гр. ОСОБА_1 07.04.2022 року о 22 год. 20 хв. на автодорозі "Зелені Кошари-Степківка" керував транспортним засобом марки ВАЗ 211140 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, невнятна мова. У встановленому законом порядку на місці водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера "Драгер" та в медичному закладі, на що гр. ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив суду, що того вечора вони з друзями вживали алкогольні напої і під час руху додому ОСОБА_2 , не справившись з керуванням, був змушений з'їхати з узбіччя дороги. Після чого особа, яка керувала його автомобілем, направилась додому пішки, а він залишився біля свого транспортного засобу в очікуванні допомоги. Після прибуття на місце події працівників поліції від продуття алкотестеру "Драгер" на місці зупинки та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, оскільки він не керував своїм транспортним засобом.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Кравченко О.С. звернув увагу суду, що його підзахисний не керував транспортним засобом, а в момент з'їзду з дороги його автомобілю знаходився на пасажирському сидінні. Керував транспортним засобом гр. ОСОБА_2 . На відео не зафіксовано факт керування гр. ОСОБА_1 та момент зупинки, а зафіксовано лише перебування останнього за кермом під час пошуку посвідчення водія та документів на транспортний засіб. Оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому просив закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свідок гр. ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що саме він керував транспортним засобом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а після з'їзду з узбіччя дороги у поле озимої пшениці він направився додому, залишивши власника та його автомобіль на місці з'їзду. Під час події, яка сталася 17.04.2022р. на автодорозі "Зелені Кошари-Степківка" гр. ОСОБА_1 своїм транспортним засобом не керував, а знаходився на пасажирському сидінні. Зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що працівники поліції склали адміністративні матеріали саме на нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки інших осіб, окрім нього, біля автомобілю не було. На запитання захисника щодо різких рухів під час рушання автомобілю та перемикання світла фар, пояснив суду, що давно не перебував за кермом такого автомобілю, тому під час початку руху з місця трохи хвилювався, не міг вчасно як включити необхідну передачу, вижати щеплення і плавно нажати на педаль газу, так і включити ближнє світло фар.
Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за викликом в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань від них на адресу суду від них не надходило.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як вказані в протоколі обставини не підтверджуються допустимими доказами виходячи з наступного.
Згідно пунктів 2.5, 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).
Системний аналіз норм ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вичерпне коло осіб, які підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння, визначене у ч. 1 ст. 266 КУпАП, до нього входять особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою та з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), а також враховуючи судову практику викладену в Постанові Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 р., суд дійшов висновку, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже, можна прийти до висновку, що суб'єктом вчинення протиправного діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів, у яких, на підставі огляду, проведеного у встановленому законом порядку, було виявлено стан сп'яніння, в тому числі алкогольний.
Однак, з сукупності доказів зібраних у матеріали адміністративної справи неможливо зробити однозначний висновок про те, що гр. ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля під час його руху. Зокрема, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до якої, він не керував автомобілем, а стояв у полі біля нього, оскільки автомобіль забуксував.
Такі показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю співвідносяться та зіставляються з показаннями свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні підтвердив, що гр. ОСОБА_1 не керував зазначеним автомобілем.
Із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що останні, перебуваючи 07.04.2022р. о 22.20 хв. в с.Степківка по вул. Ювілейній під час чергування по охороні громадського порядку, помітили, що з двору виїхав автомобіль марки ВАЗ 21114 н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який дивно керував автомобілем, а саме: різко рушав з місця і зупинявся, а також перемикав світло фар з ближнього на дальній. Зателефонувавши до старости села гр. ОСОБА_5 , повідомили про неадекватне водіння гр. ОСОБА_1 . Через деякий час вона ім зателефонувала та повідомила, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, і вони помітили його під час керування транспортним засобом у полі озимої пшениці за межами проїздної частини автодороги "Зелені Кошари-Степківка". Після прибуття на місце працівників поліції, вони стали свідками відмови гр. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру "Драгер" на місці зупинки та у медичному закладі. Факт вживання алкогольних напоїв ним не заперечувався.
Однак, вказані пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, спростовуються показами свідка ОСОБА_2 , який пояснив суду, що саме він керував транспортним засобом ОСОБА_1 та допустив з'їзд з дороги у поле озимої пшениці. Також вказав, що вказані свідки не могли достовірно побачити у темну пору доби на відстані, хто конкретно перебуває за кермом автомобілю. Щодо різких рухів під час початку руху автомобілю та перемикання світла фар, пояснив суду, що давно не перебував за кермом будь-якого автомобілю, тому під час початку руху з місця трохи хвилювався, не міг вчасно як включити необхідну передачу, вижати щеплення і плавно нажати на педаль газу, так і включити ближнє світло фар.
В той же час, відповідно до ч.5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Проте, відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення складеного стосовно ОСОБА_1 не відповідає вказаним вимогам.
Так, відеозапис складається із трьох файлів, які містять фіксування надання ОСОБА_1 посвідчення водія та документів на транспортний засіб марки ВАЗ 21114 н.з. НОМЕР_2 , які останній надає знаходячись на місці водія і ліві дверцята автомобілю відкриті повністю, та факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру "Драгер" і у медичному закладі.
Слід зауважити, що відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксована на відео без участі в цій дії будь яких свідків.
Дійсно, у ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Проте в даному випадку огляд на стан сп'яніння не проводився, а фіксування відмови водія від проходження огляду повинно було бути здійснено за участі неупереджених свідків, які б могли надати можливість перевірити законність дій працівників поліції.
В будь якому випадку, з аналізу вказаних відеозаписів вбачається, що він не містить фіксації відмови ОСОБА_1 від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків залучених до участі в цій процесуальній дії, як того вимагають приписи Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
У частині 6 розділу Х Інструкції зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відеофіксація оформлення протоколу саме і запроваджена законодавцем з метою повної фіксації процедури оформлення матеріалів щодо адмінправопорушення з метою уникнення будь яких сумнівів стосовно дотримання поліцейськими законодавчо встановлених процедур.
Отже, суд повинен виходити з наявних фактичних обставин, що зібрані в даній справі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21114 н.з. НОМЕР_2 , виконуючи функцію водія, під часу руху такого засобу в районі автодороги "Зелені Кошари - Степківка", то наявність сумніву про цей факт слід трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено матеріалами, зібраними патрульними поліції. Отже, вказана особа не може вважатися суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому слід вважати не доведеною винуватість останнього у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у вину, складеним відносно нього протоколом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 279, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Повний текст постанови складено 26.08.2022 року.