Справа №: 487/2333/22
Провадження №: 3/148/1049/22
23 вересня 2022 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Заводського районного суду м. Миколаєва про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,
22.09.2022 на адресу суду згідно постанови Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний матеріал щодо порушення громадянином ОСОБА_1 ст. 130 ч.1 КУпАП.
В свою чергу, питання передачі справи про адміністративне правопорушення до іншого суду не врегульовано нормами КУпАП.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на справи про адміністративні правопорушення поширюються гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011(2) зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушенням». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
А тому, з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права. Отже, в даному випадку для вирішення питання щодо належної підсудності даного адміністративного матеріалу застосувати необхідно відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України.
Так, частиною 1 статті 34 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для передачі справи з одного суду до іншого, а саме кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Абзацом 2 частини 1 статті 34 КПК України, крім того, визначено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
При цьому, ч.ч. 2, 3 ст. 34 КПК України визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають право вирішувати питання про передачу справи з одного суду до іншого, зокрема, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, а питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду.
З наведеного вбачається, що а ні КУпАП, а ні КПК України, не передбачено можливості передачі справи з одного суду до іншого за рішенням суду першої інстанції.
При цьому, Заводський районний суд м. Миколаєва знаходиться на території юрисдикції Миколаївського апеляційного суду, а Тульчинський районний суд Вінницької області - Вінницького апеляційного суду, що з урахуванням положень ч.3 ст.34 КПК України, свідчить про те, що вирішення питання про передачу справи між цими судами входить до компетенції Верховного Суду.
З наведеного вбачається, що суддя Заводського районного суду м. Миколаєва при винесенні постанови про передачу справи про притягнення ОСОБА_1 до Тульчинського районного суду Вінницької області, фактично виконав функції Верховного Суду.
При цьому, суд бере до уваги, що частиною 5 статті 34 КПК України визначено, що спори про підсудність між судами не допускаються.
В свою чергу, даний адміністративний матеріал передчасно було передано на розгляд Тульчинського районного суду Вінницької області, минувавши суд вищої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 276, 278 КУпАП, ст. 32, 34 КПК України, суддя,-
Адміністративний матеріал № 487/2333/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП повернути до Заводського районного суду м. Миколаєва для вирішення питання передачі справи до іншого суду у спосіб визначений законодавством.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: