Справа №: 148/1431/22
Провадження № 3/148/1003/22
19 вересня 2022 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ст. 184 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню та навчанню доньки ОСОБА_2 , 2009 року народження, яка 31.08.2022 близько 22:00 години, босоніж втекла з дому та до 13:20 години 01.09.2022 місцезнаходження останньої не було відоме, та яка була знайдена поліцейськими в АДРЕСА_3 , в ОСОБА_3 де ночувала, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.184 ч.1 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Об'єктом адміністративного правопорушення за даною статтею, є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації конституційних та інших прав неповнолітнього, передбачених законодавством.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст. 184 КУпАП, є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками чи іншими особами, які їх замінюють, обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх, тобто обмежуються законні права та інтереси дитини, у зв'язку з чим неповнолітній визнається потерпілим.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення полягає у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Ухилення від виконання батьківських обов'язків - це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо їх виконання. Відповідальність у цьому випадку настає, у разі якщо батьки розуміли та усвідомлювали свої дії (бездіяльність), передбачали негативні наслідки своїх дій і керували ними, маючи при цьому юридичну та фактичну можливість.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вину свою визнала частково, щиро розкаялась, просить суворо не карати. Пояснила що в той день вживала спиртні напої з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , після чого виникла сварка із донькою щодо її зустріч з ОСОБА_4 , якому 26 років, оскільки вона заперечувала проти їх спільного проведення часу, донька не бажала слухати та втекла із дому.
Окрім часткового визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 188663 від 01.09.2022, рапортом працівника РВП, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , особистими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначеними на окремому аркуші.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнання нею своєї вини, її ставлення до вчиненого, (повинна була забезпечити належне виховання своєї доньки), раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, майновий та сімейний стан, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у вигляді попередження, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 184 ч.1, 221, 283, 287 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 496,20 (Чотириста дев'яноста шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук