1-кп/130/409/2022
130/2034/22
22.09.2022 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Порощука П.П.,
за участі секретаря судового засідання - Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020130000239 від 22 липня 2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сербинівці, Жмеринського району, Вінницької області, та мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.4 ст.185 КК України;
учасники кримінального провадження:
прокурор Прокопчук Д.В.,
обвинувачений ОСОБА_1 ,
12.07.2022 близько 14:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Слобода-Межирівська, Жмеринського району, по вул. Миру, побачив, що на стовпці воріт домоволодіння АДРЕСА_2 , висить два поліпропіленових пакети, в середині яких знаходились продукти харчування та грошові кошти, якими вирішив протиправно заволодіти.
Втілюючи свій злочинний намір, діючи таємно, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, бажаючи збагатися за рахунок чужої власності, в період дії воєнного стану в Україні, (введеного Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та продовженого до 23.08.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ), ОСОБА_1 , приблизно о 14:00 год., шляхом вільного доступу здійснив крадіжку двох поліпропіленових пакетів синього кольору, які висіли на стовпці воріт домоволодіння по АДРЕСА_2 в яких зберігалися грошові кошти в сумі 300 гривень та продукти харчування, вартість яких згідно висновку судової-товарознавчої експертизи №4911/4912/22-21 від 21.07.2022 становить: 2 кілограм м'яса свинини - вирізки задньої частини (окість, окорок) 270 гривень 00 копійок, 1 кілограма м'яса курячого (гомілки) 96 гривень 15 копійок, З буханок хліба нарізного «Літинського» 75 гривень 00 копійок та 0,6 кілограма ковбаси «Київської» напівкопченої із яловичини, вартість якої не визначалася через відсутність ідентифікуючих даних, які належать ОСОБА_2 .
З викраденим майном ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим своїми діями спричинив ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 741 гривня 15 копійок (сімсот сорок одна гривня, п'ятнадцять копійок).
Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ч.4 ст.185 КК України і викладений в обвинувальному акті від 16.09.2022 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що злочин вчинив за обставин, викладених вище, а саме приблизно о 14:00 год. 12.07.2022 року ішов із магазину додому та по дорозі на заборі помешкання ОСОБА_2 побачив пакунки, які вирішив забрати. Прийшовши додому виявив у них м'ясо, ковбасу та грошові кошти у сумі 300 гривень. Після цього запросив на ставок хлопців, де пожарили м'ясо, а на гроші купив у магазині пива, яке із товаришами теж випили, тобто викраденим розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_1 виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинений злочин і в подальшому не вчинятиме кримінальних правопорушень, потерпілій повністю відшкодував завдані ним збитки.
Прокурор Жмеринської окружної прокуратури Прокопчук Д.В. вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_2 подала заяву відповідно до якої просила проводити підготовче судове та подальші судові засідання у її відсутність, зазначила що шкода відшкодована.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ч.4 ст.185 КК України і викладений в обвинувальному акті від 16.09.2022 року, та беручи до уваги думки прокурора Прокопчук Д.В., показання обвинуваченого ОСОБА_1 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_1 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_1 , що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Так, оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні докази, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв'язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, відшкодував завдані збитки потерпілій стороні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та з урахуванням особи ОСОБА_1 , загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, відшкодував завдані збитки потерпілій, злочин вчинив вперше, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання й звільнення його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою - встановленням йому іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв'язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, підстав для його обрання - немає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1, ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 4911-4912/22-21 від 21.07.2022 року в сумі 377 (триста сімдесят сім) грн.. 54 коп.
Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду Порощук П.П.