465/891/22
2-а/465/235/22
Іменем України
16.09.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
з участю секретаря судових засідань Касілова Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Голуба О.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїпро визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ № 565133 від 26.01.2022 року. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 26.01.2022 року винесено постанову серії БАБ № 565133 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови правопорушення полягало в тому, що 26.01.2022 року о 13 год. 30 хв. у м. Львові по вул. Промислова, 29 ОСОБА_1 , будучи посадово-відповідальною особою, здійснив випуск рухомого складу ЛКП «Львівелектротранс», технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам, а саме з непрацюючими (відсутніми) спідометрами, чим порушив п. 31.2 та п. 31.4.7.г ПДР України. Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки правопорушення він не вчиняв, а постанова винесена бездоказово, ґрунтується на припущеннях та в порушення прав позивача. Окрім того зазначає, що конструкцією трамваю KT4SU не передбачено наявність спідометрів. Відтак, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 565133 від 26.01.2022 року, а провадження у справі закрити.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022 року вказану справу передано для розгляду судді Величку О.В.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили такі задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що т.в.о. інспектора ВБДР УПП у Львівській області Шевчуком В.І. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП. Так, в оскаржуваній постанові серії БАБ № 565133 від 26.01.2022 року зазначено, що ОСОБА_1 26.01.2022 року о 13 год. 30 хв. у м. Львові по вул. Промислова, 29, будучи посадово-відповідальною особою, здійснив випуск рухомого складу ЛКП «Львівелектротранс», технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам, а саме з непрацюючими (відсутніми) спідометрами, чим порушив п. 31.2 та п. 31.4.7.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.128 КУпАП.
Частиною 1 ст. 128 КУпАП передбачена відповідальність за випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов'язкового технічного контролю або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів.
Пунктом 31.2 ПДР України встановлено, що забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів.
Пунктом 31.4.7.г ПДР України встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені та відеозапису вчиненого адміністративного правопорушення суду не представлено, відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128 КУпАП.
Крім цього, суд враховує, що фабула вчиненого ОСОБА_1 діяння, яка наведена в оскаржуваній постанові, носить узагальнюючо-абстрактний характер, зокрема, в ній не конкретизовано, який саме рухомий склад випущено з недоліками (трамваї чи тролейбуси), не вказано ідентифікуючих ознак транспортних засобів (модель, рік випуску, серійний номер, реєстраційний номер тощо) транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам. За таких обставин суть інкримінованих ОСОБА_1 дій є неконкретизованою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії БАБ № 565133 від 26.01.2022 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП, слід скасувати.
Окрім того, відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.128 КУпАП, підлягає закриттю.
Разом із тим, стосовно позовної вимоги про визнання оскаржуваної постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП протиправною, суд зазначає, що згідно із ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином, суд при розгляді справ даної категорії не уповноважений визнавати постанови суб'єктів владних повноважень протиправними. Відтак, зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №565133 від 26.01.2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.128 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.128 КУпАП, - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.09.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ - 40108646.
Cуддя Величко О.В.