ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23900/21
провадження № 2/753/474/22
"13" вересня 2022 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,
24.11.2021 до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якому просить припинити стягнення аліментів на підставі наказу від 30.07.2018, виданого суддею Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. про стягнення аліментів на утримання дитини, у зв'язку з тим, що дитина проживає разом з батьком.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі судового наказу від 30.07.2018 з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.07.2018 та до досягнення дитиною повноліття. Позивач вчасно та в повному обсязі сплачував аліменти, однак з 20.06.2021 дитина проживає разом з ним, а відповідачка перебуває за кордоном, участі у вихованні та утриманні дитини не бере.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 23.03.2021 о 16 год. 30 хв.
23.03.2022 справу знято з розгляду у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, пошкодженням адміністративної будівлі Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 5-А, а також у зв'язку із перебування судді у відпустці.
11.07.2022 позивач подав клопотання про відкладення судового засідання.
18.07.2022 розгляд справи відкладено на 13.09.2022 11 год. 10 хв.
28.07.2022 відповідачка подала електронною поштою заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що 30.07.2018 суддею Дарницького районного суду м. Києва була видано судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини. З 2018 року відповідачка разом з дитиною мешкали окремо від позивача в м. Києві. В 2019 році відповідачка зареєструвала шлюб з громадянином Німеччини та в серпні 2020 року виїхала з України. Донька тимчасово проживала разом з матір'ю відповідачки. Аліменти, які сплачував позивач, витрачались виключно на забезпечення дитини. Відповідачка не могла забрати дитину в Німеччину, оскільки позивач не надавав дозвіл. Влітку 2021 року мати відповідачки лікувалась, тому на деякий час дитина дійсно проживала з батьком, однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вона вивезла дитину в Німеччину, дитина проживає разом з нею.
13.09.2022 позивач у судове засідання не з'явився, заяв не надходило.
13.09.2022 відповідачка у судове засідання не з'явилась, заяв не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.
У сторін є спільна дитина - донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2, 3 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натурній формі. За рішенням суду на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
На підставі судового наказу виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 30.07.2018 у справі № 753/12648/18 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержував аліментів, наприклад, не витрачає отримувані нею аліменти на забезпечення та розвиток дитини, або у випадку, коли дитина перебуває ну утриманні та проживає з тим із батьків, з якого стягуються аліменти.
Отже, з урахуванням предмету спору, суду необхідно встановити з ким із батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом та ухвалення рішення у справі.
Як встановлено з письмових заперечень відповідачки, вона виїхала у 2019 році до Німеччини та зареєструвала шлюб з громадянином Німеччини, однак через відсутність дозволу позивача не могла вивезти доньку з України. Але дочка проживала з її матір'ю, а не з позивачем, і отримувані аліменти вона витрачала саме на дитину. Також відповідачка не заперечує, що донька дійсно тимчасово з серпня 2021 року проживала разом з позивачем, оскільки бабуся, яка доглядала за донькою, за станом здоров'я не змогла виконувати цих обов'язків.
З березня 2022 року донька проживає разом з відповідачкою в Німеччині, на підтвердження чого відповідачка надала копії розписки позивачка, закордонного паспорта дитини, виду на проживання дитини в Німеччині, реєстрацію дитини в Німеччині.
Із зазначених документів встановлено, що позивач не заперечує щодо надання дозволу на перетин донькою державного кордону України з метою подальшого проживання разом з відповідачкою.
З 13.05.2022 дитина сторін ОСОБА_4 зареєстрована в Німеччині.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки дитина проживає з березня 2022 року разом з відповідачкою в Німеччині, батько не заперечував щодо виїзду дитини з України з метою її проживання разом з відповідачкою, тому заявлені позовні вимоги на час розгляду справи є необґрунтованими.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові відмовлено, розподіл судових витрат суд не здійснює.
Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 263, 265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Курічова