Справа № 753/2066/22 Головуючий 1-ї інстанції: Просалова О.М.
Провадження №11-кп/824/3289/2022 Доповідач: Яковлева В.С.
21 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - Яковлевої В.С.,
суддів - Ігнатова Р.М., Сітайло О.М.,
з секретарем - Кожевніковою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Барицького Павла Володимировича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 14 жовтня 2022 року з раніше визначеною заставою в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Не погодившись з ухвалою суду, обвинувачена та її захисник подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу суду скасувати, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави. В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначив, що ризики, на які посилається слідчий суддя жодним чином не обґрунтовані, обвинувачена має постійне місце проживання в м. Києві, на її утриманні перебуває малолітня дитина, визначений для неї розмір застави є непомірним. Судом не повно та не об'єктивно досліджено обставини, не наведені мотиви прийнятого рішення. Суд невірно встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. Не надано оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, не враховано дані про особу. Не надано оцінки необхідності зменшення розміру застави.
Обвинувачена в своїй апеляційній скарзі вказує, що в неї на утриманні знаходиться малолітня донька, яка на цей час знаходиться з бабусею. Батько дитини є громадянином іншої держави та перебуває на лікуванні у Грузії. Коли обвинувачену затримали в Україну приїхала до дитини бабуся, строк перебування якої на території України можливий лише 3 місяці, тоді як вона перебуває вже 5 місяців. Зазначає, що має власне житло, де зареєстрована вона та дитина. Зобов'язується виконувати покладені на неї обов'язки.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
В апеляційній скарзі захисник просив доставити в судове засідання обвинувачену, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просила розглядати апеляційну скаргу в її присутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
До ДУ «Київський слідчий ізолятор» було направлено відповідний лист, в якому обвинуваченій роз'яснено, що питання про розгляд апеляційної скарги саме за участю сторін, як визначено ч. 4 ст. 422-1 КПК України, ні нею, ні її захисником не було порушено. До початку судового засідання ані від обвинуваченої, ані від її захисника не надходило клопотань, зміст яких би узгоджувався з вимогами ч. 4 ст. 422-1 КПК України щодо участі саме сторін, а не присутності тільки одного з учасників провадження. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги без участі сторін.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, раніше притягалася до кримінальної відповідальності в тому числі і за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Суд вважав встановленими ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати. Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи тяжкість вчиненого, кількість епізодів злочинної діяльності, зазначену інформацію про особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, законних джерел існування не має. Крім того, один з інкримінованих злочинів вчинено з проникненням до житла інших власників. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачена з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. З огляду на зазначене апеляційний суд не встановив обставин, які б свідчили про можливість застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу. Колегія суддів звертає увагу, що розмір застави визначено судом в межах, передбачених п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, що відповідає тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину. Підстав для зменшення розміру застави, враховуючи існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачена може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, не вбачається. Наведені захисником доводи про те, що судом не було враховано певних обставин під час прийняття рішення, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції в даному випадку в достатній мірі надав оцінку наявним ризикам, які з плином часу не зменшуються, а також те, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти, та прийняв вмотивоване рішення. Наявність у обвинуваченої малолітньої дитини не може бути безумовною та єдиною підставою для застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , наведені в обвинувальних актах. Що стосується посилань захисника на те, що судом не надано оцінки обґрунтованості обвинувачення, то згідно вимог чинного законодавства, на даній стадії кримінального провадження, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, дані обставини судом не перевіряються.
За наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Барицького Павла Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _____________
Яковлева В.С. Ігнатов Р.М. Сітайло О.М.