справа № 753/7297/22
головуючий у суді І інстанції Щасна Т.В.
провадження № 33/824/2486/2022
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
21 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 25 травня 2022 року о 22 год. 59 хв. на вул. Драгоманова,7/15 в м. Києві ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: сповільненість мови, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На долученому до протоколу відеозапису зафіксовано, що автомобіль знаходиться у стоячому стані.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не містять відомостей про здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом, а підтверджують лише його відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. У матеріалах справи відсутні дані на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що вказує на відсутність керування транспортним засобом, а також відсутній акт огляду.
У судовому засіданні представником ОСОБА_1 - адвокатом Дяковським О.С. заявлене клопотання про виклик для допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 саме пункту 2.5 ПДР України, який передбачає обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП (в редакції, яка діяла на час складання протоколу) огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції застосовувалися технічні засоби відеозапису, який наявний у матеріалах справи та на якому зафіксовані усі обставини, які викладені у протоколі.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні указаного клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дяковського О.С., у зв'язку з його недоведеністю.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Дяковського О.С., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано:
відеоматеріал, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер», так і в закладі охорони здоров'я, посилаючись на те, що йому треба поїхати до матері відвезти їй ліки;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 25 травня 2022 року про те, що ОСОБА_1 у їх присутності, відмовився проходити огляд та їхати до лікаря.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортного засобу, оскільки на наявному CD-диску наявний 1 відеофайл, на якому безперервно зафіксовані події, які викладені у протоколі щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, а навпаки просив працівників поліції дати йому можливість поїхати до матері та відвезти їй ліки.
Щодо доводів про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від подальшого керування автомобілем, то такі доводи не спростовують висновок суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а саме: факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова