Справа №754/6938/22 Головуючий в 1-й інстанції - Волчек Н.Ю.
Провадження №11-сс/824/3552/2022 Доповідач - Слива Ю.М.
15 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - Сливи Ю.М.,
суддів - Глиняного В.П., Паленика І.Г.,
секретаря - Гуменюк Д.В.,
за участю:
прокурора - Іщенка П.О.,
підозрюваної - ОСОБА_1 ,
захисника - Бабіча О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22021101110000171 від 12.08.2021 року, за апеляційними скаргами прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва Іщенка П.О. та захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Снігаря М.І., на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 17.10.2022 року, включно,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці Дніпропетровської області, громадянці України, заміжній, працюючій на посаді начальника відділу планування та контролю проектів відокремленого підрозділу «Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспортної інфраструктури», зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22021101110000171 від 12.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
20 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
22 серпня 2022 року слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Лук'янченко Л.В. за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва Іщенком П.О. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які вказують, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року в задоволенні клопотання відмовленота застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17.10.2022року. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддяпослався на наявність обставин, які вказують на обґрунтованість підозри у причетності ОСОБА_1 до вчиненняінкримінованого їй кримінального правопорушення, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, а також на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, однак прийшов до висновку про не доведеність неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На вказану ухвалу слідчого судді, прокурор Деснянської окружної прокуратури Іщенко П.О., подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Впевнений, що застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної та запобігти існуючим ризикам, адже слідством доведено, що підозрювана може сховати або спотворити будь-який доказ, який має істотне значення для справи, може здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вважає, що тримання підозрюваної під вартою є цілком обґрунтованим та підтверджується зібраними доказами, що слідчим суддею залишено поза увагою. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_1 - Снігар М.І. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що будь-які підстави тримати підозрювану під вартою відсутні, адже ризики заявлені у клопотанні ніяк не обґрунтовані та не підтверджені ніяким доказами, зокрема ризик можливого переховування підозрюваної від слідства та суду, ризик можливого спотворення або знищення доказів у кримінальному провадженні, а також ризик незаконного впливу підозрюваною на свідків. Захисник впевнений, що застосований до підозрюваної запобіжний захід є занадто обтяжливим заходом забезпечення кримінального провадження та є не пропорційним.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі, апеляційну скаргу захисника підозрюваної просив залишити без задоволення;
- підозрювану та її захисника Бабіча О.І., які у повному обсязі підтримали подану захисником Снігарем М.І. апеляційну скаргу та просили змінити підозрюваній запобіжний захід на більш м'який, апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За змістом положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та Фокс, Кемпбелл і Гратлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання, причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджується зібраними доказами, зокрема протоколами допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; протоколом проведення негласної слідчої дії, а саме аудіо-відео контролю особи; протоколом огляду та вручення грошових коштів; протоколами обшуків; договорами підряду на виконання робіт №54.21-2, 10-09,14-09; рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 3 відділу ГВ КЗЕ ГУ СБУ України у м. Києві та київській області, а також іншими доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення передбаченого ч.3 ст.368 КК України кримінального правопорушення, є достатньо мотивованою і ці обставини доведені слідчим суду та свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.
А отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповненні конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, існує ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків, оскільки ОСОБА_1 відомо про існування ряду свідків у кримінальному провадженні, показання яких можуть мати вирішальне значення для доведеності її винуватості, а саме це службові особи, які є співробітниками КП «Київпастранс» та можуть володіти необхідною для слідства інформацією.
Водночас, наявний ризик можливого знищення або спотворення будь-яких речей чи документів та перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим способом.
Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , даних про її особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому доводи апеляційної скарги прокурора про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає слушними та достатньо обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються змістовними доводами.
Нормами ч.3 ст.183 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому в ухвалі слідчого судді обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, необхідно враховувати і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення у справі «В. проти Швейцарії» 14379/18 від 26.01.1993 року, «Мангурас проти Іспанії» 12050/04 від 08.01.2009 року).
Отже, апеляційний суд вважає, що для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваної, з урахуванням її особи, матеріального стану та інших обставин кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне, визначити заставу яка буде достатньою у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860,00гривень.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваної, не порушуючи при цьому її прав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора Іщенка П.О. слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року необхідно скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860,00 гривень, при цьому апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Снігаря М.І., слід залишити без задоволення, як необґрунтовану та безпідставну, оскільки викладені у ній доводи є непереконливими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва Іщенка П.О., задовольнити частково.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Снігаря М.І., залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року про відмову в застосуванні до підозрюваної ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 17.10.2022 року, включно, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Лукянченко Л.В. про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17.10.2022 року, включно, взявши її під варту в залі суду негайно.
Доставити підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор», де утримувати її під вартою.
Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860,00 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, призначення платежу: застава заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №754/6938/22 в Київському апеляційному суді.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підозрювану ОСОБА_1 покласти наступні обов'язки:
- не відлучатись із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 , обов'язків до 17.10.2022 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрювана перебуває під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрювана перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюванаОСОБА_1 вважається такою до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
Ю.М. Слива В.П. Глиняний І.Г. Паленик