Справа № 761/30455/14-ц Головуючий у суді І інстанції Мальцев Д.О.
Провадження № 22-ц/824/3282/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
15 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс»на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у справі за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Шокурова Ю.Л.звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі № 761/30455/14-ц, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року у вигляді накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 8 липня 2021 року, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено, а тому подальша дія заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 8 лютого 2016 року в межах вказаної справи, порушує права заявника як власника спірного нерухомого майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року клопотання задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , вжиті на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року у справі № 761/30455/14-ц за позовом ТОВ «ФК «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Траст Фінанс», ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на даний час підстави для забезпечення позову відпали у зв'язку з розглядом справи по суті та набранням рішенням суду про відмову у задоволенні первісного позову законної сили, а тому з урахуванням тієї обставини, що питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішувалось, наявні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач ТОВ «ФК «Траст Фінанс» через представника - адвоката Писаренка О.В. подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що незважаючи на подане 19 листопада 2021 року клопотання про відкладення судового засідання за станом здоров'я представника позивача, який здійснював супроводження даної справи, а саме виявлення у нього короновірусної хворобиCOVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, суд першої інстанції не вирішив це клопотання і розглянув питання щодо скасування заходів забезпечення за його відсутності, чим порушив права позивача на справедливий та неупереджений судовий розгляд, а також принцип змагальності учасників судового процесу.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки до апеляційного суду не повідомили та відзивів на апеляційну скаргу не направили.
Представник позивача - адвокат Писаренко О.В. у день судового засідання надіслав на електронну адресу суду апеляційної інстанції клопотання, скріплене його електронним цифровим підписом,про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням в країні військового стану та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Разом з тим частина друга вказаної статті передбачає, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тобто, процесуальним законом суду апеляційної інстанції надано право розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04).
Виходячи з наведеного, колегія суддів у межах своїх повноважень дійшла висновку про визнання неявки представника позивача в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, та з огляду на те, що сторона позивача належним чином повідомлена про судове засідання у справі, а до клопотання не надано будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, в тому числі, з урахуванням того, що адвокат Писаренко О.В. здійснює свою адвокатську діяльність у м. Києві по вул. С.Петлюри, 30, каб. 414, ухвалила проводити розгляд справи за відсутності цього учасника справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що починаючи з 30 січня 2015 року на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справи № 761/30455/14-ц за позовом ТОВ «ФК «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Траст Фінанс», ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 серпня 2016 року, за заявою позивача за первісним позовом про забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 8 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Траст Фінанс» залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року - без змін.
Встановлено, що власником обтяженої арештом квартири є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 5 січня 2016 року і судами під час розгляду справи по суті питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішувалось.
Крім того, постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «Траст Фінанс» залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 липня 2021 року - без змін.
Регламентації інституту забезпечення позову присвячені статті 149-159 ЦПК України.
За змістом статей 149, 150 ЦПК України метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з частинами першою, четвертою, дев'ятою, десятою статті 158 ЦПК України суд може скасувати забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
За змістом наведеної правової норми, зокрема у випадку відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні повинен зазначити про скасування заходів забезпечення позову. Однак, якщо таке питання не було вирішене, то суд вправі навіть після ухвалення одного із вищезазначених судових рішень (про відмову в позові, про закриття провадження у справі або про залишення заяви без розгляду) постановити ухвалу про скасування раніше вжитих у справі заходів забезпечення позову, причому як з власної ініціативи, так і за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Отже, суд лише при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вищевказані обставини справи та положення статті 158 ЦПК України врахував та, встановивши, що потреба в забезпеченні позову відпала у зв'язку набранням законної сили рішенням суду про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 про виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки, обгрунтовано задовольнив клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Також, у даному випадку змінились обставини, що зумовили застосування накладення арешту на спірне нерухоме майно, адже такі заходи були вжиті судами з метою забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення первісного позову, а з урахуванням того, що розгляд справи закінчено ухваленням судового рішення по суті спору не на користь позивача, подальша їхня дія може призвести до порушення прав відповідача як власника квартири, право власності якої не припинено і не скасовано у встановленому порядку.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та права позивача на справедливий суд, не розглянувши та не задовольнивши клопотання його представника - адвоката Баженова А.В. від 19 листопада 2021 року про відкладення судового засідання за станом здоров'я останнього, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з'явилась (стаття 240 ЦПК України).
Ураховуючи, що представник ТОВ «ФК «Траст Фінанс» був належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, доказів, наявних у матеріалах справи, було достатньо для розгляду справи та участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності сторони позивача.
Крім того, слід врахувати, що за положеннями частини другої статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, апеляційний суд не встановив.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, ухвала суду першої інстанції щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цій справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового забору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: М.В. Мережко
С.І. Савченко