21 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 607/2728/22
Провадження № 51-2847 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року щодо
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 визначено рахувати з 02 вересня 2021 року. Зараховано у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з 02 вересня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Вирішено питання щодо арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком за невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці й у невстановлений час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, за невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці й у невстановлений час ОСОБА_4 , незаконно придбав три згортки, всередині яких знаходилася порошкоподібна речовина білого та сірого кольорів, яка містить в своєму складі PVP (1 - фелін - 2 - піролідин - 1 - іл - пентан - 1 - он), що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, які ОСОБА_4 зберігав при собі з метою збуту.
02 вересня 2021 року, близько 17:00 год., працівниками УБН в Тернопільській області ДБН НП України, які здійснювали відпрацювання оперативної зони за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 42, було виявлено ОСОБА_4 , який у цей момент розкладав так звані «закладки».
Надалі, під час огляду місця події, проведеного 02 вересня 2021 року з 20 год. 08 хв. по 20 год. 32 хв., ОСОБА_4 добровільно видав три згортки, всередині яких знаходилася порошкоподібна речовина білого та сірого кольорів, що містить в своєму складі PVP (1 - фелін - 2 - піролідин - 1 - іл - пентан - 1 - он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, сукупною масою 1,7439 грама, які ОСОБА_4 зберігав при собі з метою збуту.
Крім цього, за невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці й у невстановлений час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
02 вересня 2021 року під час огляду місця події в кімнаті ОСОБА_4 , що знаходиться у приміщені квартири АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: один прозорий полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, що містить PVP, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 35, 6400 грама; тридцять п'ять згортків з порошкоподібною речовиною, що містить PVP, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 13,1756 грама; один згорток з порошкоподібною речовиною, що містить PVP, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0, 7918 грама; п'ять згортків з порошкоподібною речовиною, що містить PVP, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,83656 грама; електронні ваги, на поверхні яких містилися залишки речовини білого кольору, що містять PVP, маса яких в перерахунку на діючу речовину становить 0,0093 грама; скляний предмет (лампа розжарювання) та дві трубки, на поверхні яких виявлено нашарування речовини темно-коричневого кольору, що містить PVP, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,0267 грама; один прозорий полімерний пакет на застібку з порошкоподібною речовиною, що містить амфетамін, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 1,6587 грама; чотири згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить амфетамін, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,28506 грама, які ОСОБА_4 зберігав з метою збуту.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах; та ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, психотропних речовин у великих розмірах та особливо великих розмірах.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі засудженого, його явну несправедливість через суворість, просить змінити оскаржувані судові рішення та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. ст. 69, 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, окрім житла.
В обґрунтування своїх вимог засуджений указує, що, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, хоча й було враховано дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є раніше несудимим, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, однак не взято до уваги, що сукупність вказаних обставин можуть бути підставою для застосування положень ст. 69 КК України, й призначення покарання нижчого від найнижчої межі.
На його думку, вказані вище форми посткримінальної поведінки свідчать про те, що в його особі відбулися суттєві позитивні зміни, які знижують ступінь його соціальної небезпечності. Крім того, вважає, що його діяння не мали суспільно-небезпечних наслідків, оскільки збут вилучених речовин не відбувся.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів убачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень та кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 2, 3 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Стосовно доводів засудженого щодо суворості призначеного йому покарання, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки; дані про особу винного, який в силу положень ст. 89 КК України раніше несудимий, його вік, стан здоров'я та позитивну характеристику за місцем проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, судом враховано визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину . Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
З огляду на це, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання в межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна; й в межах, визначених санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд обґрунтовано визначив ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна.
Виходячи з указаних обставин, суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.
Підстав для пом'якшення покарання, в тому числі й для застосування положень ст. 69 КК України, а також підстав вважати призначене ОСОБА_4 покарання явно несправедливим внаслідок суворості, не вбачається.
Апеляційний суд, належно перевіривши доводи апеляційної скарги засудженого щодо суворості призначеного покарання, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які ОСОБА_4 посилається в апеляційній скарзі, були належним чином враховані судом першої інстанції при визначенні виду та розміру покарання, тому підстав для зміни вироку судом не встановив. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 та копій судових рішень не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року щодо нього.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3