19 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 941/511/21
провадження № 51-1841км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Кропивницького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121060000006, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 ККУкраїни.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 02 лютого 2021 року о 21:00 год, будучи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 умисно завдав ОСОБА_8 , яка лежала на ліжку в кімнаті, численні удари руками в голову та тулуб, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Кропивницьким апеляційним судом за апеляційною скаргою прокурора вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок від 05 квітня 2022 року, яким ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Зараховано ОСОБА_7 у строк покарання в порядку ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку день за день строк попереднього ув'язнення з 08 лютого 2021 року по 16 червня 2021 рік. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно скасував вирок місцевого суду в частині звільнення засудженого від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала подану касаційну скаргу.
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просив її відхилити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1ст. 121 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК Українисуд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Відповідно до змісту матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає вимогам КК України, та просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання, яке потрібно відбувати реально.
Як встановлено у ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
При цьому, призначаючи ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, дані про особу винного й навів у вироку переконливі мотиви ухваленого рішення.
Зокрема, судом апеляційної інстанції враховано, що вчинене кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких; що ОСОБА_7 не працює, перебуває на обліку у лікаря психіатра, однак згідно з висновком експерта № 83 від 23.02.2021 року в момент вчинення інкримінованого злочину він психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними (т. 1. а.п.91-94).
Окрім того, апеляційний суд узяв до уваги, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке є умисними, тяжким, спрямованим проти життя та здоров'я людини, вчинене в стані алкогольного сп'яніння, що обґрунтовано визнано обставиною, яка обтяжує покарання. Також враховано, що завдану шкоду потерпілій ОСОБА_7 не відшкодував.
Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, урахувавши всі обставини, зокрема й ті, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання у мінімальному розмірі санкції відповідної частини статті КК України, за якою його визнано винуватим, яке потрібно відбувати реально, мотивувавши належним чином своє рішення, та із наведенням у вироку відповідних мотивів обґрунтовано визнав неможливим звільнення ОСОБА_7 на підставі положень ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів убачає, що покарання засудженому призначено судом апеляційної інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження та постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 412, 434, 440, 436, 441, 442 КПК України, ВерховнийСуд
ухвалив:
Вирок Кропивницького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3