Ухвала
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 394/76/21
провадження № 61-8943ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням злочину,
У лютому 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням злочину.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4
26 вересня 2010 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , рухаючись на вулиці Слави в смт Новоархангельськ Кіровоградської області, по проїзній частині дороги, яка має підйом, на перехресті з вулицею Ліщеновського, біля будинку
№ 100, порушив вимоги пунктів 1.5., 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). У момент виникнення небезпеки для руху, яка полягала в наявності мотоцикла, що рухався у зустрічному напрямку, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу, не надав переваги у русі мотоциклу під керуванням ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив з ним зіткнення.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення, що призвели до смерті останнього.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 18 січня 2021 року, яка набрала законної сили 01 лютого 2021 року, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження задоволено, обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 286 КК України, у зв'язку
з закінченням строків давності, передбачених пунктом частини першої статті 49 КК України, а кримінальне провадження № 12012120050000087 відносно нього закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України. Цивільний позов залишено без розгляду.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 просили суд стягнути з ОСОБА_1 :
- на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, понесеної
у зв'язку з похованням сина, у розмірі 11 575 грн, витрати на
правничу допомогу адвоката на досудовому слідстві - 1 750 грн, моральну шкоду - 200 000 грн;
- на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, понесену у зв'язку
з виготовленням і встановленням пам'ятника на могилі сина, у розмірі 16 180 грн, та моральну шкоду - 200 000 грн.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 12 липня 2021 року (у складі судді Партоліної І. П.) позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду
у розмірі 11 575 грн, витрати за надання правничої допомоги - 1 750 грн, моральну шкоду - 200 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду
у розмірі 16 180 грн та моральну шкоду - 200 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року
(у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В.) рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 12 липня 2021 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачами доведено належними та допустимими доказами вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП, внаслідок якої загинув їх син, та наявність підстав для відшкодування за рахунок винної особи заподіяної потерпілим майнової і матеріальної шкоди у зазначеному ними розмірі, у тому числі щодо понесення витрат на поховання, встановлення пам'ятника, правничу допомогу, з урахуванням ступеню вини відповідача, характер правопорушення, ступеню душевних страждань, характер та обсяг заподіяних позивачам моральних страждань, вимог розумності та справедливості.
09 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,
що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права
на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням злочину. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивачі її визначили у грошовому вимірі. Тобто ціна позову у загальному розмірі становить 429 505 грн (11 575 грн + 1 750 грн + 200 000 грн + 16 180 грн + 200 000 грн), яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 481 грн х 250 = 620 250 грн).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних і окремого визнання її такою не потребує.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням злочину, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк