Ухвала
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 509/1188/17
провадження № 61-8336ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу адвоката Орлової Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі за заявою адвоката Орлової Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет», про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, застосування наслідків його недійсності шляхом повернення нерухомого майна у власність, відшкодування збитків та моральної шкоди,
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашова В. В., про визнання недійсними довіреність, договори купівлі-продажу з моменту їх підписання.
Ухвалою від 10 квітня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області відкрив провадження у справі № 509/1188/17.
У лютому 2018 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» (далі - ТОВ «Голден Валлет») про визнання недісними договорів купівлі-продажу, дарування, відшкодування збитків та моральної шкоди у справі № 522/2065/18.
Ухвалою від 09 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеси цивільну справу № 522/2065/18 передав за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Ухвалою від 19 березня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області прийняв до провадження справу № 522/2065/18.
Ухвалою від 19 грудня 2018 року матеріали справи № 522/2065/18 та № 509/1188/17 об'єднані в одне провадження № 509/1188/17.
Ухвалою від 14 липня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області залучив ОСОБА_1 правонаступником ОСОБА_7
16 вересня 2021 року адвокат Орлова О. А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову у якій просила:
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_7 ;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 533 293,00 грн, сплачених за купівлю зазначеного житлового будинку, та 11 804,00 грн сплачених судових витрат;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Разом із заявою про зміну предмету позову адвокат Орлова О. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлення заборони вчинення реєстраційних дій (у тому числі реєстрації відчуження) щодо об'єктів нерухомого майна:
-житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 640 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 572922851237;
- земельної ділянки, площею 0,1085 га, кадастровий номер 5123755800:02007:0020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 572873051237;
- нежитлового приміщення, загальною площею 279,4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 17182351101.
Ухвалою від 20 вересня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у задоволенні заяви адвоката Орлової О. А. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.
Постановою від 05 липня 2022 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Орлової О. А. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року змінив в мотивувальній частині, а резолютивну частину залишив без змін.
У серпні 2022 року адвокат Орлова О. А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року.
Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить в частині залишення ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року без змін в її резолютивній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Крім того, адвокат Орлова О. А. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, у зв'язку неотриманням постанови суду апеляційної інстанції.
Частина друга та третя статті 390 ЦПК України передбачає, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що на день подачі касаційної скарги постанову суду апеляційної інстанції не отримали, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина четверта статті 394 ЦПК України передбачає, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Стаття 150 ЦПК України визначає перелік видів забезпечення позову, у пункті четвертому частини 1 якою передбачено, що позов може забезпечуватись забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Предметом позову ОСОБА_1 є визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Отже, обраний позивачем захід забезпечення позову не пов'язаний із позовними вимогами та не є неспівмірним із заявленими вимогами у цій справі.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Із заяви про забезпечення позову, суди виокремили підстави, зазначені адвокатом, для застосування заходів забезпечення позовом щодо об'єктів нерухомого майна, власником яких, як вказав представник, є ОСОБА_3 :
- наявність спору та обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому, не зазначено, які саме обставини несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення;
- сума, що заявлена до стягнення є значною - 2 583 293,00 грн, а тому відсутність заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Інші підстави, на які посилається представник в апеляційній скарзі, не зазначені.
Відтак, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, яке узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 910/7029/21.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Адвокат Орлова О. А. просила суд застосувати заходи забезпечення позову відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 57873051237 та нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 17182351101, які не є предметом спору, що виключає можливість забезпечити позов у спосіб, встановлений пунктом 4 частини першої статті 150 ЦПК України.
Житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 572922851237 належить ТОВ «Тех-Буд-Проектування» на підставі договору купівлі-продажу від 20 серпня 2020 року, яке не є стороною у справі.
Заявником не надано суду жодного доказу, що підтверджує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з недоведеністю заявником необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржене,та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною першою статті 389, статтею 390, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити адвокату Орловій Оксані Анатоліївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі за заявою адвоката Орлової Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашової Вікторії Валентинівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет», про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, застосування наслідків його недійсності шляхом повернення нерухомого майна у власність, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська