22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №320/7840/20
адміністративне провадження № К/990/24966/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" до Головного управління ДПС у Київській області, В.о. начальника Києво-Святошинського Головного управління ДПС у Київській області Берегового Сергія Анатолійовича, про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року по справі №320/7840/20.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Київській області подало касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що повернення первинної апеляційної скарги, поданої в межах процесуального строку та неможливість при цьому сплатити судовий збір є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення при повторному зверненні. Повернення апеляційної скарги неповинне перешкоджати доступу до правосуддя, та не позбавляє права повторного звернення в межах року і є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року первинну апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
13 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області повторно було подано апеляційну скаргу.
Шостий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 16 травня 2022 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстави, залишив скаргу без руху і запропонував усунути вказані недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку.
На виконання вимог ухвали від 16 травня 2022 року апелянт надав клопотання про поновлення процесуального строку, яке обґрунтовує недостатністю фінансування витрат на сплату судового збору.
Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 6 червня 2022 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що у поданому клопотанні на усунення недоліків апелянт вказав підстави для поновлення, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Суд зазначив, що лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Наведеним апелянтом у клопотанні доводам щодо недостатності фінансування витрат на сплату судового збору вже надавалась правова оцінка в ухвалі апеляційного суду від 16 травня 2022 року. Водночас будь-яких доказів, що підтверджують вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом визначеного законом строку, матеріали справи не містять. Інших об'єктивних перешкод, які не давали скаржнику можливості своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, не наведено.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року у справі №320/7840/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є.Блажівська