22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/14757/21
адміністративне провадження №К/990/20752/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 640/14757/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просив стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 111 956,19 гривень, що складається з 20 462,59 гривень - 3% річних за несвоєчасну виплату, 41 493,60 гривень - інфляційні втрати, 50 000,00 гривень - моральна шкода.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, позов задоволено частково.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 3% річних за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 20 462,59 грн. та інфляційні втрати в розмірі 41 493,60 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
В межах строку на усунення недоліків касаційної скарги, скаржник надіслав до суду документ про сплату судового збору.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
В обґрунтування наявності виключних підстав оскарження судових рішень, скаржник вказав на пп. «а» і «в», зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Положеннями пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що така скарга подається на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України. Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в оскаржених судових рішеннях обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З метою перевірки наведених обставин, які неможливо виконати на стадії відкриття касаційного провадження, враховуючи предмет даного спору, суть і характер спірних правовідносин, їх суб'єктний склад, предмет доказування, а також проаналізувавши підстави, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, з метою перевірки зазначених обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 640/14757/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 640/14757/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду