22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №420/7448/21
адміністративне провадження №К/990/23911/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокатки Хоменко Яни Іванівни на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора, а саме: відмову, викладену в листі №21-728 вих-21 від 22 березня 2021 року щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби на посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року до 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року до 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року до 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року в сумі: 552077,85 грн;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та не виплати визначеної пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року до 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити, визначену пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року до 14 березня 2021 року, розраховану в порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, а саме: відмову, викладену в листі №21-1148 вих-21 від 2 квітня 2021 року, щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16 липня 2015 року до 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року до 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 16 липня 2015 року до 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року до 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим останньому грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16 липня 2015 року до 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року до 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року в сумі: 2242432,15 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 26 березня 2020 року до 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 26 березня 2020 року до 14 березня 2021 року із розрахунку розміру посадового окладу визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18);
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіон щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 визначеної пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року до 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 визначеної пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року до 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокатка Хоменко Я.І. звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 31 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі №420/7448/21 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 5 квітня 2022 року, повний текст складено того ж дня. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 31 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що повний текст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року позивачу та/або його представнику судом апеляційної інстанції вручено не було. Посилаючись на обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень протягом тривалого часу, представником позивача було направлено письмове звернення до Одеського окружного адміністративного суду та отримано оскаржувані судові рішення 4 липня 2022 року, на підтвердження чого надає копію звернення з відміткою.
Як на підставу для поновлення цього процесуального строку скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення було отримано представником позивача 4 липня 2022 року, до касаційного суду вона звернулася 3 серпня 2022 року, а відтак первісна касаційна скарга була подана до Верховного Суду в межах встановленого статтею 329 КАС України строку.
В подальшому, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 серпня 2022 року первісну скаргу було повернуто скаржнику з огляду на те, що касаційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, про яку представник позивача дізналася з ЄДРСР 30 серпня 2022 року та того ж дня подала повторну касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене та зважаючи на надані, в підтвердження зазначеним обставинам, докази Суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Також разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що він являється учасником бойових дій на підтвердження чого подано копію посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
За поданою інформацією, позивач являється учасником бойових дій та відповідно до вищезазначених норм звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 і поновити його.
2. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвокатки Хоменко Яни Іванівни на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
4. Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду