21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/21909/21
адміністративне провадження № К/990/24505/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №640/21909/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області в якому просила суд першої інстанції:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №0091363-2403-1021, в якому визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік, в розмірі 202503,35грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №0091364-2403-1021, в якому визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік, в розмірі: 56904,12грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №0091365-2403-1021, в якому визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік в розмірі: 227580,12грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 позво задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.02.2021 №0091364-2403-1021, в якому визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік, в розмірі: 56904,12грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 в частині відмови у задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2021 №0091363-2403-1021 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №0091363-2403-1021 в частині нарахування суми податку за березень 2020 року на суму 16875,28грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
09.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №640/21909/21.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Обґрунтування даної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на судове рішення Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на висновки, викладені у судовому рішенні Верховного Суду, є безпідставним, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій, у кожному конкретному випадку є відмінним.
Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі № 640/21909/21.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі № 640/21909/21 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко