22 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/815/22 пров. № А/857/11091/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Заверухи О.Б., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року про повернення позовної заяви (постановлена суддею Лунь З. І. у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги при звільненні, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, з яких було розраховано одноразову грошову допомогу у зв'язку із звільненням, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок (донарахування) та виплатити їй різницю розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких розраховується одноразова грошова допомога у зв'язку зі звільненням щомісячної додаткової грошової винагороди - у розмірі 107921,84 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення у розмірі - 12809,85 грн, отриманих за весь період проходження служби.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, безпідставно не врахував, що до позовної заяви додано всі наявні у неї копії документів необхідні для вирішення спору. Зазначає, що судом здійснено надмірний формалізм при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Також, вказує, що вона не отримувала ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановленй судом строк.
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини другої статті 312 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а справу передати на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких він прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.69 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Так, підставою залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху слугувало ненадання до позовної заяви наказу про зарахування її до особового складу в/ч НОМЕР_1 .
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для залишення позовної заяви без руху, виявлені недоліки серед іншого, повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п.1, 2, 6 ч.2 ст.173 КАС України, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Тобто, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов'язати відповідача надати такі.
Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження по справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством України передбачено подання саме наявних у позивача доказів.
Ненадання позивачем доказів, які ним не можуть бути подані з об'єктивних причин, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху чи повернення позову, а тому суд колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог, зокрема, належним копії наказу про зарахування її до особового складу в/ч НОМЕР_1 , суперечать вимогам процесуального законодавства на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повинен був відкрити провадження і вирішити справу на підставі наявних доказів або витребувати необхідні докази у відповідача, як того вимагають норми чинного КАС України.
Матеріали справи свідчать, що при зверненні до суду позивачем дотримано вимоги статей 160, 161 КАС України, зокрема, надано всі наявні у неї докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені вище підстави, за яких суд залишив без руху позов та у подальшому повернув позовну заяву, могли бути вирішені під час підготовчого провадження, а відтак, суд першої інстанції необґрунтовано повернув позовну заяву ОСОБА_1 .
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, і відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року про повернення позовної заяви по справі №380/815/22 скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді О. Б. Заверуха
С. М. Шевчук