Справа № 620/10863/21 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
22 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій», в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року позовні вимоги - задоволено.
Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не було доведено негативний вплив на стан пожежної небезпеки з огляду на відсутність пожежної сигналізації, та не забезпечення евакуаційним освітленням та гучномовцем.
На думку апелянта, з огляду на наявність технічного паспорту на будинок АЗС, у разі евакуації людей не виникнуть труднощі із виходом людей з такої будівлі, та як відсутність гучномовця не вплине на швидкість евакуації людей.
Крім того, скаржник вказує, що будівля операторської АЗС має лише п'ять невеликих приміщень загальною площею 20 кв.м., тому наявність чи відсутність протипожежної сигналізації жодним чином не вплине також на швидкість виявлення пожежі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що відповідач своєю бездіяльністю особисто наражає на небезпеку як працівників АЗС, так і численних клієнтів, що там обслуговуються.
Як вказує позивач, у даному випадку наявні підстави для застосування заходів реагування.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на підставі наказу від 02.08.2021 № 160 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.08.2021 № 2-489 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область.
За результатами вказаної перевірки складено Акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 11.08.2021 № 477, яким встановлено порушення вимог законодавства України, зокрема, які створюють загрозу життю та/або здоров'я людей:
1) будівлю операторної не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);
2) будівлю операторної не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху);
3) АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням;
4) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у всіх відгалужувальних коробках в будівлі операторної виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
5) евакуаційні шляхи з будівлі операторної не забезпечено евакуаційним освітленням;
6) для розміщення первинних засобів пожежогасіння на АЗС не укомплектовані спеціальні пожежні щити (стенди);
7) в приміщенні операторної світильник підвішений безпосередньо на струмопровідні проводи;
8) в приміщенні операторної використовуються пошкоджені вимикачі;
9) будівлю операторної не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
10) АЗС не обладнано гучномовним зв'язком;
11) в приміщенні операторної електророзетки встановлено на горючі основи (конструкції);
12) територію АЗС та приміщення операторної не забезпечено первинними засобами пожежогасіння у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25.
З урахуванням викладеного, вважаючи наведене порушення такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із наявністю порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» вимог частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України, наявні правові підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.
У відповідності до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки ТОВ «Меркурій» встановлено ряд порушень, які зазначені в Акті перевірки від 11.08.2021 №477.
На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) АЗС ТОВ «Меркурій», розташованого за адресою: за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область, до повного усунення порушень є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Позивач вважає, що наявні порушення є істотними та є такими, що несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Так, згідно з п. 24 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
У відповідності до п. 26 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №823/589/16.
Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не усунуто порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, та у апеляційній скарзі відповідач не заперечує даного факту та зазначає лише про те, що порушення, які виявлені під час проведення перевірки, є такими, що не створюють небезпеки для людей з огляду на невеликий розмір будівлі операторської АЗС, та відповідно відсутність або непрацездатний стан системи пожежної сигналізації не може свідчити про наявність підстав для вжиття заходів реагування.
Однак, колегія суддів зауважує, що у даному випадку відсутність або непрацездатний стан системи пожежної сигналізації та системи керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам (не забезпечення евакуаційним освітленням, відсутність гучномовця) створює перешкоди під час евакуації людей.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану, відсутність зовнішнього протипожежного водопостачання унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні виконання монтажу електричних мереж, світильників та їх не відповідність вимогам, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, світильників, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження їх технічних характеристик, що призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, при відсутності або невідповідності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки, у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З огляду на вказане вбачається, що неусунені на даний час відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Відтак, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров'я людей.
Неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
Не зважаючи на невелику площу будівлі операторної АЗС, у разі виникнення надзвичайної ситуації, крім працівників такої АЗС, також відвідувачі мають бути належним чином проінформовані про швидку евакуацію та вчинення необхідних дій для усунення пожежі чи іншої небезпеки для життя та здоров'я людей.
У той же час, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 861/16924/16, від 12 листопада 2020 року у справі № 826/10796/16 та від 29 липня 2020 року у справі №160/1903/19.
Враховуючи вищевказане та перевіривши вказані порушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку із наявністю порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» вимог частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України, наявні правові підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» за адресою: вул. Соборна, 62, с. Комарівка, Борзнянський район, Чернігівська область.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду з огляду на те, що позивачу про наявність порушень було відомо ще в лютому 2021 року під час проведення попередньої перевірки, що не впливає на порядок обчислення строку на звернення до суду на підставі акту від 11.08.2021 № 477, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 09 вересня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
При цьому, підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до суду з цим позовом позивачем зазначено саме результати позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оформлені актом від 11.08.2021 № 477, тому строк звернення до суду слід обчислювати з 11.08.2021.
Відповідно, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З огляду на вказане, строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України, позивачем було дотримано.
При цьому, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук