22 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/4831/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту соціальної політики Чернігівської міської ради
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради та просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги);
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є членом сім'ї загиблого під час проходження служби військовослужбовця. Тому, позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, має визначатись відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив вказану допомогу у розмірі меншому, ніж той, який передбачено зазначеною вище правовою нормою.
У поданому до суду відзиві, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325, відповідач проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач є членом сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується копією Посвідчення від 23.02.2015 серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Грошова допомога до 5 травня у 2021 році відповідачем виплачена у розмірі 966,00 грн, що підтверджується довідкою відповідача.
Не погоджуюсь із діями відповідача щодо виплати допомоги у вказаному розмірі, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Так, згідно з пунктом 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 15 Закону № 3551-XII у редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 79-VIII, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сім'ї загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у постанові «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325 (далі - Постанова № 325) установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом № 3551-XII, членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге виплачується у розмірі 966 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 15 Закону № 3551-ХІІ. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку, що виплачуючи позивачу спірну допомогу за 2021 рік у розмірі, встановленому Постановою № 325, відповідач допустив порушення норм статті 15 Закону № 3551-XII (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 79-VIII), яка передбачала виплату членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Отже, наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову повністю.
За таких обставин позивач мала право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8 845,00 грн (1769х5), оскільки Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн (стаття 7).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущені протиправні дії щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Таким чином, сума недоотриманих позивачем коштів складає 7879,00 грн (8845,00 -966,00).
Вирішуючи питання щодо строку звернення позивача із даним позовом, суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Своєю чергою, відповідно до Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 5, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464.
Дата складення повного рішення суду - 22.09.2022.
Суддя Ю. О. Скалозуб