22 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа №600/2515/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження матеріали за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 16283,24 грн до місцевого бюджету.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що згідно ІС “Податковий блок” станом на 21.09.2022 заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомості - відсутній.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 9 та 44, КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення наведених норм, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд. Отже, підстави для відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду з позовом.
Зважаючи на заяву позивача та враховуючи вищенаведені положення КАС України, суд задовольняє заяву позивача та залишає позов без розгляду.
Крім того, у заяві про залишення без розгляду адміністративного позову, представник позивача просив вирішити питання про повернення судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною ч. 2 ст. 7 Закону №3674-VI передбачено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону №3674-VI).
Аналогічні положення щодо повернення судового збору передбачено ст. 142 КАС України. Так, ч. 1 цієї статті Кодексу встановлено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З аналізу наведеної норми права, суд приходить до висновку, що сплачена сума судового збору не повертається позивачу, в т.ч. у разі залишення заяви без розгляду за його заявою (клопотанням), а також у разі закриття провадження у справі у зв'язку з його відмовою від позову та прийняттям судом такої відмови. В інших випадках сплачена сума судового збору повертається.
Повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову проводиться у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Оскільки, позов залишено без розгляду за заявою представника позивача, сума сплаченого позивачем судового збору не підлягає поверненню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 44, 142, 240, 241, 242, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву про залишення позову без розгляду задовольнити.
2. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - залишити без розгляду.
3. У задоволенні заяви про повернення судового збору відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький