21 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1577/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виходячи із заробітної плати нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року та виплаченої у серпні-місяці 1986 року у розмірі 848,04 крб. та суми нарахованої та виплаченої у вересні - місяці заробітної плати за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини першої статті 27 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01.02.2022 року, оформленого листом від 03.02.2022 року за № 473-277/м-17/8-2400/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виходячи із заробітної плати нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року та виплаченої у серпні-місяці 1986 року у розмірі 848,04 крб. та суми нарахованої та виплаченої у вересні - місяці заробітної плати за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01.02.2022 року, оформленого листом від 03.02.2022 року за № 473-277/м-17/8-2400/22.
1.2. Ухвалою суду від 14.04.2022 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що у січні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, починаючи з 08.08.1986 року по 18.08.1986 року, обчисливши розмір пенсії за ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування». Однак, відповідач безпідставно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за період роботи в зоні відчуження у 1986 році, з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження. Позивач не погоджується із вказаною відмовою, оскільки просив здійснити перерахунок на підставі ч. 1 ст. 27, а не ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування». Наголошує, що пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а обчислення середньомісячного заробітку здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2.2. Відтак, вважає відмову у перерахунку пенсії позивачу протиправною, оскільки останній має право на перерахунок пенсії з урахуванням будь-якого вибраного періоду середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
Позиція відповідача
2.3. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.
2.4. Так зазначає, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування».
2.5. Додатково зазначив, що пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визначено статтею 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІ). При цьому, згідно з цією статтею обчислення середньомісячного заробітку здійснюється відповідно до Закону № 1058-ІV. Згідно з ст. 57 Закону №796-ХІІ обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, можливе лише на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.11.1992 року.
3.2. Згідно відомостей пенсійної справи та аргументами сторін підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Чернівецькій області з 15.09.2008 року як отримувач пенсії за віком, призначеної зі зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
3.3. 20.01.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації аварії на ЧАЕС, обчисливши розмір пенсії за частиною 1 статті 27 Закону № 1058-ІV.
3.4. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, листом від 03.02.2022 року №473-277/М-17/8-2400/22 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача, що пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визначено статтею 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ). При цьому, згідно з цією статтею обчислення середньомісячного заробітку здійснюється відповідно до Закону № 1058-ІV. Згідно з ст. 57 Закону №796-ХІІ обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, можливе лише на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV. Також наголошено, що позивачем до заяви додано архiвнi довiдки, копії наказів, особових рахунків, видані архівним відділом Новодністровської міської ради. Однак, у наданих до звернення документах відсутня інформація, які суми заробітку виплаченi йому за роботу в зоні відчуження. Вказано, що нормами Законів № 1058-ІV та №796-ХІІ не передбачено обчислювати розмір пенсії виходячи із заробітку за роботу в зоні відчуження відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV. Додатково зазначено, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 проводиться виходячи із страхового стажу тривалістю 41 рік 7 місяців 10 днів (врахованого по 30.06.2021) та заробітної плати за періоди з 01.01.1986 по 31.12.1990, при цьому з 01.04.1986 по 30.04.1986 без сум заробітку (згідно наданої Вами довідки) та з 01.07.2000 по 30.09.2008, за виключенням перерв (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків), при індивідуальному середньомісячному коефіцієнті заробітку - 1,23436.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
4.2. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
4.3. Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
4.4. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
4.5. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом №796-XII.
4.6. Згідно частини 3 статті 55 Закону №796-ХІІ, призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.
4.7. Відповідно до статті 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
4.8. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
4.9. Судом встановлено, що з 15.09.2008 року позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком, призначеної зі зниженням пенсійного віку, ліквідатор 2 категорії наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.
4.10. Статтею 27 Закону №1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
4.11. Згідно приписів статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
4.12. З аналізу наведених положень законодавства випливає наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII.
4.13. Такий правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суд України у постанові від 07 липня 2015 року у справі № 21-727а15, постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №185/3101/17 (2-а/185/253/17), від 03 жовтня 2019 року у справі №676/5258/16-а.
4.14. Відтак, суд погоджується з твердженням представника позивача про наявність у позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 2, права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або спеціальним - Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
4.15. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок №1210).
4.16. Згідно підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
4.17. Разом з тим, частиною 4 статті 15 Закону №796-ХІІ передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
4.18. Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
4.19. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно наказу ВСМО «Союзгідроенергострой» № 348 від 15.07.1986 року позивача як водія відряджено на ЧАЕС для ліквідації наслідків аварії строком на 10 днів по 24.07.1986 року та згідно наказу №681 від 25.08.1986 року позивача як водія відряджено на ЧАЕС для ліквідації наслідків аварії строком на 10 днів по 03.09.1986 року, про що свідчить видані позивачу посвідчення про відрядження та список працівників, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.
4.20. Як вбачається із архівних довідок від 17.01.2022 року №26 та №27, виданих архівним відділом Новодністровської міської ради, в документах архівного фонду ВАТ “Дністрогесбуд” №2 за 1986 рік є відомості про те, що ОСОБА_1 за 1986 рік - період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у серпні 1986 року нараховано заробітну плату у розмірі 848,04 крб. та у вересні 1986 року - 641,08 крб. Вказане також підтверджується доданим до матеріалів справи особовим розрахунком по заробітній платі ОСОБА_1 .
4.22. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії із врахуванням заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, починаючи з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року та з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV.
4.23. Однак відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV.
4.24. Натомість суд вважає, що вказана відмова не відповідає критеріям правомірності, оскільки як вже зазначалось, позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом №796-XII, незалежно від часу призначення пенсії. З урахуванням виявлення позивачем відповідного бажання, відповідач зобов'язаний був забезпечити право позивача на перерахунок його пенсії відповідно до приписів частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV, статті 57 Закону №796-XII.
4.25. Аналогічної позиції в подібних правовідносинах притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається з його постанов від 18 липня 2022 року у справі №600/3930/21-а, від 14 квітня 2022 року у справі № 600/5039/21-а.
4.26. Відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
4.27. Оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 20.01.2022 року, то пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку з 01.02.2022 року, як і просить позивач у позові.
4.28. Отже, ГУ ПФУ в Чернівецькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 року виходячи із заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року, виплаченої у серпні 1986 року у розмірі 848,04 крб. та за період з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року, виплаченої у вересні 1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу в переведенні перерахунку пенсії, діяв не на підставі Конституції та законів України.
5.3. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
5.4. Водночас, щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне. Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, оформлене листом від 03.02.2022 року №473-277/М-17/8-2400/22.
5.5. Однак, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб'єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку такі дії кваліфікуються як протиправні дії щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.
5.6. Суд зазначає, що спірним у цій справі є право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року, виплаченої у серпні 1986 року у розмірі 848,04 крб. та за період з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року, виплаченої у вересні 1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV, в чому йому відмовлено і така відмова оформлена листом від 03.02.2022 року №473-277/М-17/8-2400/22.
5.7. А тому, суд у цій справі, враховуючи положення частини 2 статті 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог та з метою відновлення порушених прав позивача змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними саме дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року, виходячи із заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року, виплаченої у серпні 1986 року у розмірі 848,04 крб. та за період з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року, виплаченої у вересні 1986 року у розмірі 641,08 крб., оформленої листом від 03.02.2022 року №473-277/М-17/8-2400/22.
5.8. При цьому, суд зазначає, що така зміна способу захисту порушеного права позивача не впливає на обсяг задоволення позовних вимог, водночас відповідає завданням та меті адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
5.9. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI.
6.3. Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем окрім сплати судового збору, понесено витрати на правничу допомогу.
6.4. Так, відповідно до доданих до позову доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи, понесено судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000,00 грн.
6.5. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надав:
- копію договору про надання правової допомоги від 15.01.2022 року, укладеного між позивачем та адвокатом Радамовським М.М.;
- розрахунок компенсаційних витрат на правову допомогу від 07.04.2022 року;
- акт виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 07.04.2022 року, в якому підтверджено оплату ОСОБА_1 наданих послуг у розмірі 4000,00 грн.
6.6. У цій справі судом задоволено у повному обсязі позов ОСОБА_1 , який в розумінні КАС України не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який порушив права позивача.
6.7. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.8. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
6.9. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.10. Адвокатом Радамовським М.М. надано суду договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи , які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.
6.11. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6.12. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).
6.13. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
6.14. Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги фактично сплачено 4000 грн.
6.15. Приписами частини 1 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
6.16. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
6.17. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
6.18. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
6.19. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
6.20. Як зазначено судом вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
6.21. Зазначене право належить виключно відповідачеві і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6.22. Так, представники відповідача клопотання щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суду не надав та не вчинив жодних дій щодо доведення неспівмірності витрат.
6.23. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів. Зазначену правову позицію суд, згідно частини 5 статті 242 КАС України, враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат у цій справі та не вбачає підстав для відступлення від неї.
6.24. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
6.25. Так, згідно договору про надання правової допомоги та розрахунку компенсаційних витрат на правову допомогу гонорар адвоката визначено у розмірі 4000 грн. Поряд з цим, надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).
6.26. У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
6.27. Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 3500 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності. Зокрема, на переконання суду, з огляду розрахунку компенсаційних витрат на правову допомогу, здійснення таких дій як підготовка позовної заяви об'єктивно включає в себе як проведення консультацій з клієнтом, так і вивчення та виготовлення копій документів, а також вивчення судової практики, що стосується подібних правовідносин.
6.28. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
6.29. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
6.30. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
6.31. Більше того, відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 року у справі № 808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
6.32. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року, виходячи із заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року, виплаченої у серпні 1986 року у розмірі 848,04 крб. та за період з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року, виплаченої у вересні 1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформленої листом від 03.02.2022 року №473-277/М-17/8-2400/22.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату на пенсії з 01.02.2022 року, виходячи із заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з 16.07.1986 року по 01.08.1986 року, виплаченої у серпні 1986 року у розмірі 848,04 крб. та за період з 26.08.1986 року по 08.09.1986 року, виплаченої у вересні 1986 року у розмірі 641,08 крб., відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Анісімов