20 вересня 2022 року справа № 580/3328/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01 серпня 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову (у формі рішення №232730013189 від 17.05.2022) у зарахуванні позивачу до загального страхового стажу роботи, період часу роботи з 28.10.1991 по 31.03.1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи позивача на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”, у період з 28.10.1991 по 31.03.1997, із 31.08.2021 р.(дати звернення із заявою про призначення пенсії за віком).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №580/7806/21 - судом зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до загального стажу період навчання на підготовчому відділенні Ленінградського Інституту радянської торгівлі, у період із 30.11.1981 по 22.07.1982 та повторно розглянути заяву в частині зарахування до загального стажу роботи періоду роботи позивача на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”, у період з 28.10.1991 по 31.03.1997.
За результатами повторного відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії та включення до загального стажу роботи періоду роботи позивача на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”. Підставою для відмови в зарахуванні до загального стажу роботи позивача спірного періоду роботи послужило те, що записи про цей період роботи в трудовій книжці буди завірені роботодавцем печаткою зразка Української PCP, що викликає сумніви у відповідача, стосовно достовірності цих записів.
Ухвалою суду від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав відзив і зазначив, що стаж роботи в спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт” з 28.10.1991 до 31.03.1997 не зараховано до трудового стажу позивача через неналежне оформлення записів трудової книжки та відсутність довідки/документів для підтвердження. Зокрема відповідач зазначив, що запис в трудовій книжці позивача про період роботи на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт” завірений печаткою зразка Української РСР. Разом з тим, 24.08.1991 проголошено незалежність України.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі за №580/7806/21 від 11.01.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління) зарахувати до стажу ОСОБА_1 період навчання на підготовчому відділенні Ленінградського інститут радянської торгівлі з 30.11.1981 до 22.07.1982.
Крім того, рішенням зобов'язано Головне управління повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо зарахування стажу роботи позивача з 28.10.1991 до 31.03.1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт» з урахуванням принципів належного врядування та висновків суду.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі за №580/7806/21 від 11.01.2022 в частині зобов'язання щодо зарахування стажу роботи позивача з 28.10.1991 до 31.03,1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт» з урахуванням принципів належного врядування та висновків суду, відділ перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянув заяву ОСОБА_1 від 31.08.2021.
В рішенні від 17.05.2022 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » зазначено, що запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про період роботи з 28.10.1991 по 31.03.1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт» завірений печаткою зразка Української PCP. При цьому 24.08.1991 було проголошено ^незалежність України (акт проголошення незалежності України, затверджений постановою Верховної Ради Української PCР №1427-ХІІ від 24.08.1991).
Не погоджуючись з даним рішення позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом “Про пенсійне забезпечення”.
В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації)
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи:
- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;
- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року ( додатки 1,3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;
- документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Як встановлено судом, з На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі за №580/7806/21 від 11.01.2022 в частині зобов'язання щодо зарахування стажу роботи позивача з 28.10.1991 до 31.03,1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт» з урахуванням принципів належного врядування та висновків суду, відділ перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянув заяву ОСОБА_1 від 31.08.2021.
В рішенні від 17.05.2022 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » зазначено, що запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про період роботи з 28.10.1991 по 31.03.1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт» завірений печаткою зразка Української PCP. При цьому 24.08.1991 було проголошено незалежність України (акт проголошення незалежності України, затверджений постановою Верховної Ради Української PCР №1427-ХІІ від 24.08.1991).
Оцінюючи відповідні доводи, суд вказує про таке.
Так, на момент внесення у трудову книжку позивача спірних записів, була чинна Інструкція Про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Підпунктом 1.1. Інструкції № 58 було встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).
З огляду на викладене суд зазначає, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції № 58, записи в трудовій книжці про роботу позивача у спірний період відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працювала позивач та відбиток печатки підприємства при прийнятті та звільненні з роботи. Натомість, посилання відповідача на те, що запис в трудовій книжці завірений печаткою зразка Української PCP, не є тим недоліком трудової книжки чи записів у них, за наявності якого трудовий стаж позивача не може вважатися підтвердженим.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
При цьому, суд досліджуючи трудову книжку не встановив наявність закреслень, перекреслень чи внесення виправлень. Всі записи здійснені чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити, що у разі виникнення сумнівів у органу пенсійного фонду щодо правильності заповнення трудової книжки, достовірності даних зазначених у ній або правильності поставленої печатки підприємства, відповідач відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак, представником пенсійного органу до матеріалів справи не було долучено жодних документів підтверджуючих вчинення будь-яких дій для витребування документів чи проведення перевірки достовірності таких документів.
Відповідно до положень статті 24 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, страховий стаж за період роботи до 01.01.2004 згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обчислюється відповідно до записів у трудовій книжці, а за періоди роботи після 01.01.2004 - за умови сплати страхових внесків. Тобто увесь трудовий стаж, що мала особа до 2004 року, автоматично перетворився на страховий стаж.
За таких обставин, суд доходить висновку, що період позивача на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”, у період з 28.10.1991 по 31.03.1997 безпідставно не зараховано до страхового стажу, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача) і як наслідок слід зобов'язати відповідача їх зарахувати.
Суд оцінюючи допустимість трудової книжки позивача як доказу в підтвердження його страхового стажу враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки ОСОБА_1 чи записів у ній вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Крім цього відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих ОСОБА_1 документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачу надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”, у період з 28.10.1991 по 31.03.1997.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас суд зауважує, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отож, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі “Спорт”, у період з 28.10.1991 по 31.03.1997.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №232730013189 від 17.05.2022, в частині відмови у зарахуванні позивачу до загального страхового стажу роботи, період часу роботи з 28.10.1991 по 31.03.1997 в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи ОСОБА_1 на посаді інструктора та начальника виробництва в Черкаській спортивно-оздоровчій фірмі «Спорт», у період з 28.10.1991 по 31.03.1997.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО